Єжи Данієль - Боротьба триває

Отож при нагоді мали з'ясувати таке: навіщо лісник знищив гербарій і звідки взявся той клаптик паперу, який був нічим іншим, як планом, маєтку Плятер-Циберка з позначенням трьох потаємних схованок.

На перше запитання Каша спокійно відповів, що постановив врешті-решт покінчити зі своїм улюбленим заняттям — воно ж бо вже стало приводом для кпинів людей, які бачили гербарій або чули про незвичне захоплення його власника. Досада, викликана крадіжкою мотоцикла, прискорила його рішення.

— З погляду психології це можна якось зрозуміти. Мав, спалив. Та й дослідження решток гербарію підтверджували лісникове зізнання. Справді, це був гербарій, і нічого більше. Жодних слідів тайнописів, жодних підозрілих слідів, тільки рештки картону та спалених рослин.

— Чи не міг би я оглянути ці рештки, товаришу полковник? — Тржаска схопився з крісла, ніби йому в голові почали сполучатися розрізнені факти.

Полковник кивнув головою:

— Я вже попросив про це експертів. Але слухайте далі. Каша мусив ще відповісти на запитання, звідки взявся у нього той план. І тут теж усе виглядає начебто логічно. Сказав, і це потвердила потім його дружина, що кілька місяців тому робив лад на горищі і там серед різного мотлоху знайшов якісь канцелярські документи з часів окупації. Нічого дивного в цьому немає, бо під час війни «лісову хатину» займав якийсь «заслужений» рейхсдойче. Тож, переглядаючи знайдені старі папери, Каша випадково й натрапив на аркуш, який його зацікавив. Опис плану німецькою мовою, якої лісник, як він запевняє, не знає.

— Що ж, дещо цікаве в його зізнаннях є, — кинула Томашевська. — Вони навіть нагадують кримінальну історію. Отже, Каша боявся розголосу. Сказав, що останньої суботи він їздив до Варшави, щоб там знайти перекладача, який би дав йому пояснення до плану, або навіть самому перекласти їх, скориставшись для цього послугами бібліотеки. Посилався на те, що в місцевій бібліотеці таке заняття викликало б непотрібні балачки. Кожний, мовляв, звернув би увагу на лісника, що гортає словник і заглядає до пожовклого аркуша паперу. А знають його тут мало не всі. Це також схоже на правду. Каша працює в лісництві вже багато років.

— Ну і що далі?

— А далі, товаришу капітан, щось із царини головоломок. Лісник твердить, що текст йому переклав студент, який випадково зустрівся у Варшаві при вході до бібліотеки. Заплатив йому за це п'ятдесят злотих… Задоволений, повернувся додому і чекав тільки слушної нагоди, щоб розпочати подальші пошуки, керуючись знайденим планом. З цією метою, як він пояснює, зробив навіть гак, їдучи по поросята, щоб принагідно довідатись, що діється в Константинові, в палаці, про який раніше ніколи нічого не чув.

— Все ясно. — Тржаска встав і церемонно схилився перед Євою. — Щиро здоровлю…

— Твоя школа! — зашарілася Томашевська.

— Компліменти залишимо на потім, — перебив Рогаля. — Перегляньте ще раз знайдений у Каші план.

— Це цікаво, — уголос висловив Мацей Тржаска свої думки, переглядаючи записи в блокноті. — У відомому нам «австралійському» листі мова йде про одну схованку, а поручик Томашевська бачила сліди пошуків в іншому місці палацу. Зіставивши дані, можна подумати, що в двох місцях пошуки вже відбулися. А в третьому?

— Ото ж бо! — Томашевська уважніше придивилася до плану. — Це мабуть, тут, — показала пальцем. — Бо «механік» шукав у двох попередніх пунктах.

— Але, — замислився Тржаска, — якщо його помітили біля другої схованки, то тут висновок простий: в жодному з трьох місць, якщо не рахувати срібних ложечок, і давно вилучених з обігу грошей, не було нічого цікавого.

— А що це за текст на звороті? — зацікавився Тржаска. — На жаль, моє знання німецької мови і досі на шкільному рівні.

— Ось переклад, — Рогаля подав йому аркуш машинопису.

Тржаска прочитав:

— «Прекрасний надгробок має Шіллер, чудова могила у Гейне, але написи найпростіші у Гете».

— Дивний текст, — сказав задумливо. — Мабуть, план складав якийсь поет?

— Ні! — вигукнув Рогаля. — Якщо будете й далі сушити над цим голову, то ще й не таке вигадаєте…

В цю хвилину експерт вніс до кабінету коробку і два заповнені аркуші машинопису.

— Це все що вдалося з'ясувати…

— Хвилинку! — Тржаска затримав його. — Чи не з такого саме картону виготовлено альбом для гербарію, знайдений у Каші? — Він витягнув з кишені піджака шматок кольорового бристолю [2] Гатунок паперу. у целофановому мішечку.