Єжи Данієль - Боротьба триває

Чи варто говорити, що єдиною темою за вечерею, на яку залишився Тржаска, була розмова, яка торкалася винятково кримінальних справ, пограбування банків, незвичайний підкопів. Старий згадав справу сивої давнини, коли він ще жив у Києві і коли тамтешні злодії прокралися в скарбницю царського банку й забрали звідти лише коштовності, платину й біжутерію, а з важкими зливками золота навіть не захотіли морочитись. Тржаска слухав і машинально креслив на аркушику переписані зі столу цифри та літери.

— Ви зауважили, — звернувся він до Шиманського, — що фігурують тут числа п'ятдесят шість і шістдесят три, тобто більші за найвище у спортлото? Може, поручик Грудзінський справді має рацію, запевняючи, що той Томаш розповів вам просто баєчку…

І замовк, побачивши, як спохмурнів старий, котрий, очевидно, вірив у правдивість хлопцевих слів.

Повернувшись до своєї «кавалерки», Тржаска не встиг ще помити рук, як задзвонив телефон.

— Привіт! Говорить Грудзінський! — озвався голос у трубці. — Здається мені, що маємо клієнта, який прокрався в квартиру ваших знайомих на Скелястій вулиці. Я сидів у картотеці, бо справді не було жодних цікавих для нас відбитків. Але на клієнта вже натрапили…

— Вітаю! — відповів Тржаска. — : Ви звернули увагу на деталі, характерні для подібного злочину?

— Звичайно! Я шукав хатнього злодія, який при крадіжках відкладає всі речі на лівий бік. І знайшов… Його можна назвати ветераном, і це, признатись, мене дивує. Працював за фахом ще до війни, у повоєнний час заробив кілька років, відсидів і остаточно вгамувався, за нашими даними, порвав зі злочинним світом. Вже багато років живе з дружиною, що працює в кіоску по вулиці Польній. Що його спокусило? Адже, між іншим, він добре забезпечений…

— А може, це хтось інший?

— Може, — погодився поручик. — Проте ми все ж послали машину до будинку Гайди. Варто перевірити, що робив пін після обіду й увечері того дня…

— Його прізвище Гайда?

— Так, а кличку має до біса смішну, Жучок. Гадаю, це все-таки він…

Капітан відклав трубку, та через кілька секунд мусив підняти її знову. Цього разу дзвонив Рогаля. Чекав на Тржаску в управлінні.

Полковник сидів за столом, і ніщо не вказувало на те, що його непокоять якісь невідкладні справи. Кивнув головою, вітаючись із Тржаскою, і зробив жест, що означав: сідай і слухай.

Рогаля без зайвих слів проаналізував події останніх днів. Показав «австралійський лист», докладно змалював перипетії розшуків схованого архіву, проведені попередньо, затримався на телефонній розмові з Свою Томашевською, яка натрапила в Константанові на гарячий слід.

— Я отримав інформацію з Федеративної Республіки Німеччини. — Рогаля затарабанив пальцями по столу. — Звичайно, інформація не дуже докладна і зводиться до загальних відомостей.

Тржаска не перебивав, знав, що шеф передасть йому всі істотні подробиці.

— Отже, по-перше, панове з Гамбурга вислали в Польщу свого агента. Пробуде він у нас тиждень. Від понеділка до понеділка включно. А по-друге… Наш інформатор повідомляє, що агент має завдання вивезти з нашої країни якісь секретні документи. І це все. — Полковник подивився на Тржаску, який слухав мовчки, і пальці його знову затарабанили по столу. — Я не зовсім переконаний, але гадаю, що події, які мали місце в палаці Плятер-Циберка, та дивна історія з «механіком», який наполегливо щось розшукував у фундаменті, а в певній ситуації відважився навіть на вбивство, мають якийсь зв'язок з нашим непроханим гамбурзьким гостем. Вірогідно, що перед виборами в бундестаг західні німці намагатимуться розшукати певні документи, які компрометують їх. Але це тільки гіпотеза.

— Останнім часом взагалі відбуваються якісь дивні історії, — зауважив Тржаска, згадавши недавній візит до Шиманських.

Полковник залишив його слова без відповіді.

— Я хотів би, щоб ви збагнули суть справи, — звернувся Рогаля до Тржаски. — Операцію «Стрибун» завершено, отже, капітане, ніякі важливі справи вас не чекають. — Помітивши, як мимоволі спохмурнів Тржаска, випередив його: — Знаю, відпустка… Але, наскільки я пам'ятаю, ваша відпустка починається з понеділка. У вашому розпорядженні, отож, цілий тиждень. Тиждень для агента з ФРН і тиждень для вас, капітане. У нього перевага на один день — понеділок. Але зате ви, — Рогаля вперше усміхнувся, — маєте досвідченого помічника. Гадаю, будете задоволені поручиком Свою Томашевською, та й іншими помічниками, які працюватимуть під вашим керівництвом.