Єжи Данієль - Боротьба триває

Подивився на свій годинник: він ішов точно. Погляд Д-45 знову побіг по залі, його увагу привернув голос диктора: «… Заарештовано агента ЦРУ. Сили управління державної безпеки сьогодні затримали кубинського контрреволюціонера й агента ЦРУ Роберто Гонсалеса Фернандеса. Він утік із в'язниці й переховувався в одному з покинутих будинків. Завдяки пильності членів квартального комітету захисту революції агента вдалося виявити й затримати. По всій країні зростає ентузіазм…»

Д-45 наче громом прибило. Почуте настільки його вразило, що він не помітив, як до нього підійшов офіціант.

— Добрий вечір. Що бажаєте замовити? — спитав той.

Бачачи, що клієнт поринув у роздуми і не зважає на нього, офіціант перепитав:

— Що вам принести, товаришу?

Д-45 підвів голову й повільно, не дивлячись на офіціанта, відповів:

— Сандвіч із сиром, томатний сік і два пива.

Офіціант зразу пішов, а Д-45 гарячково міркував: «Його взяли. Якщо заговорить, ми пропали».

Побачивши, що до ресторану зайшов Барінго, Д-45 висипав на стіл з коробки сірники, виклав з них номер телефону Юйї і відкинувся на стільці. Барінго пройшов повз нього, крадькома глянув на номер і сів за сусідній столик.

Коли підходив офіціант, Д-45 сховав сірники. Вгамувавши голод і розрахувавшись, він вийшов.

Троє співробітників держбезпеки лишилися за столом. Один з них поклав на білу скатертину портативний передавач і тихо проговорив:

— «Контроль», говорить «Леопард-4». Прийом.

— «Контроль» слухає. Доповідайте. Прийом.

— Об'єкт номер один виходить. Прийом.

— З ким був контакт? Прийом.

— До столу підходив тільки офіціант. Прийом.

— Гаразд. Можете йти.

Чорний «форд» швидко мчав вулицею Лінеа й завернув на проспект Пресідентес. Водій білого «фольксвагена», що стояв біля кафетерію, опустив капот і завів двигун. За кілька секунд, побачивши чорного «форда», що проїжджав повз нього, він рушив слідом.

— «Контроль», говорить «Леопард-6». Прийом.

— «Контроль» слухає. Доповідайте.

— Об'єкт номер один посадив до себе невідомого і спиняється на розі сімнадцятої вулиці.

— Їдьте далі.

Ферра глянув на Агілара.

— Якщо вони залишаться в машині, буде значно простіше, — сказав він.

Не випускаючи з поля зору карти-схеми, Ферра підійшов до магнітофона на маленькому столику. Касети почали автоматично обертатися. Ферра був задоволений: розмову в машині буде чути.

— Доброї ночі, — привітався Манолін, сідаючи в машину.

— Не дуже вона добра, — сухо відповів Д-45.

— Що скоїлося?

— Ти не слухав радіо? Взяли одного з тих, хто мав сьогодні відправитися з нами.

Манолін оторопіло подивився на Д-45:

— Розколеться?

— Гадаю, що ні… Не хвилюйся, про тебе він нічого не знає.

— Але… він знає, звідки ви маєте вирушати через півтори години.

— Я тобі вже казав, що довіряю йому. Тепер про наші справи. В цьому чемоданчику лежить конверт з інструкціями та гроші на перший час. Потім одержуватимеш їх через «поштові скриньки». Я лишив Барінго телефон Юйї, хай забере в неї рацію… В маленькому конверті, тут, у чемодані, адреси «поштових скриньок». Вивчи їх напам'ять і спали. Там також три варіанти паролів. Я хотів залишити тобі частину своєї апаратури, але тепер, як розумієш, не можу вертатися додому. Усе необхідне одержиш з центру. Хочу звернути твою увагу на дві вкрай важливі речі. По-перше, кожен з членів групи має знати тільки свою частину операції. По-друге, інструкції для них передавай через Барінго. Хай усі вони думають, що він і є головний. Ясно?

— Ясно.

Гаразд. Це все. Через вісімдесят хвилин я залишаю цю країну. Щасти тобі.

— Тобі того ж.

Ферра знову підійшов до мікрофона:

— «Леопард-6» та «Леопард-8», говорить «Контроль». Неподалік перехрестя сімнадцятої й четвертої вулиць іде чоловік із чорним шкіряним чемоданчиком. Якщо він сяде в автобус, дійте за варіантом Н, якщо скористається іншим транспортом — за варіантом X.

— Вас зрозуміли.

Вийшовши з чорного «форда», Манолін попростував 17-ю вулицею.

Спробував зупинити таксі, та воно проїхало. Тоді він дійшов до 23-ї вулиці, купив в аптеці аспірину й попрямував до автобусної зупинки біля ресторану «Коппелія». Хотів ще купити газету, але кіоск був зачинений. Під'їхав 10-й автобус, і Манолін сів у нього. На наступній зупинці до автобуса зайшли Глісеріо та Фело. Вони мали здійснити варіант Н.

Глісеріо пробрався в кінець повного салону й став біля Маноліна. Фело лишився біля водія.