Джеймс Чейз - Труна з Гонконгу

Здесь есть возможность читать онлайн «Джеймс Чейз - Труна з Гонконгу» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Издательство: Навчальна книга — Богдан, Жанр: Крутой детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Труна з Гонконгу: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Труна з Гонконгу»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Загадковий містер Гардвік, телефонуючи з аеропорту, наймає приватного детектива Нельсона Раяна стежити за своєю дружиною, поки сам він буде у Нью-Йорку. Прочекавши усю ніч біля будинку за вказаною адресою, уранці детектив виявляє, що насправді дім порожній, а що ще дивніше — жодні містер та місіс Гардвік у ньому ніколи не мешкали. Нельсон Раян повертається у свою контору і знаходить там тіло вродливої китаянки. Хто і за що вбив її? Чи вдасться детективу розслідувати цей злочин та знайти таємничого містера Гардвіка? Та й, врешті-решт, до чого тут труна з Гонконгу?

Труна з Гонконгу — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Труна з Гонконгу», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Коли він дістався до мене, я був уже на ногах, нижче нього та у невигідному становищі, але він рухався занадто швидко, щоб зупинитись. У момент зіткнення я відхилився убік. Китаєць спробував схопити мене, але його гачкуваті пальці зісковзнули з моєї руки, коли він промчав повз. Крутнувшись, я ударив черевиком у його товстий зад. Китаєць впав уперед і долілиць ковзнув пагорком униз.

Я знайшов ще один важкий плоский камінь, схопив його і жбурнув китайцю навздогін. Камінь попав йому в тім'я. Він і далі спускався схилом, збиваючи пил, але тепер шкутильгаючи. Можливо, я розтрощив йому череп. Мені було байдуже. Я лише знав, що впродовж деякого часу він мене не потурбує... якщо взагалі коли-небудь потурбує...

Важко дихаючи та відчуваючи пекучий біль у плечі, я, похитуючись, попрямував стежкою у бік пірса.

2

У бар Ваньчаю я увійшов рівно о восьмій. До того часу встиг прийняти душ, переодягнутися і накласти пластир на подряпину від кулі. Було доволі боляче, та мені пощастило, що не трапилося нічого гіршого.

Бар був переповнений. Близько двадцяти американських моряків пили й танцювали, а ще більше китаянок, одягнених у ціпао, товпилися навколо бару. Кілька китайських бізнесменів сиділи у кабінках, пили віскі й вели серйозні розмови. З музичного автомата ревів джаз, достатньо сильно, аби пошкодити чутливу барабанну перетинку. Я стояв одразу в дверях, роззираючись довкола. Раптом з гамору та сигаретного диму, всміхаючись, вийшла китайська мадам. Вона провела мене до однієї з небагатьох порожніх кабінок і посадила за стіл.

— Що будете пити? — запитала вона, стоячи наді мною й уникаючи мого погляду.

— Шотландське віскі... а ви?

— Я принесу вам.

Мадам швидко зникла з поля зору за ширмою танцювальників. Після п'ятихвилинного очікування до мого столу підійшов офіціант і поставив віскі з содовою. Я продовжував чекати. Минуло ще десять хвилин, і китаянка нарешті повернулася до мого столу й сіла. Вона виглядала трохи схвильованою.

— Му Гайтон зустрінеться з вами, але не тут. Вона хоче, щоб ви прийшли в її квартиру.

«Ще одна пастка?» — подумав я. Я й досі трішки тремтів після свого сьогоднішнього пообіднього досвіду. Тепер був одягнений у костюм і мав при собі пістолет у кобурі, захований від сторонніх очей та готовий до дії.

— Де вона?

— Це недалеко звідси. Можу організувати для вас таксі.

Я на мить завагався, а тоді кивнув.

— Гаразд... але звідки я знатиму, що це саме та дівчина?

— У неї є документи, вона вам їх покаже. Це саме та дівчина.

— Я можу йти?

— Вона вже чекає.

Допивши свій напій, я підвівся.

— Коли поговорю з нею й переконаюся, що вона справді потрібна мені дівчина, я заплачу вам п'ятдесят гонконгівських доларів.

Мадам вимушено всміхнулася.

— Усе гаразд. Піду пошукаю вам таксі.

За кілька хвилин вона повернулася.

— Таксист знає, куди вас завезти. Квартира на верхньому поверсі. Вам не буде важко її знайти.

Я відповів, що ми ще зустрінемось, і вийшов у спекотну ніч. Водій радісно всміхнувся до мене, коли я відчинив двері таксі. Я сів у авто, і ми рушили. Це була шестихвилинна поїздка через переповнені людьми завулки китайського кварталу. Машина зупинилася перед ювелірною крамницею, і водій вказав на бічні двері, весело всміхаючись. Я заплатив, додавши ще й «на чай», поглянув, як він поїхав, а тоді поштовхом відчинив двері й почав підійматися стрімкими сходами, які привели на сходовий майданчик. Навпроти мене був ліфт. Я піднявся ним на останній поверх. Коли він зупинився, я ковзнув рукою під полу піджака і трохи послабив пістолет у кобурі. А тоді рушив майданчиком до пофарбованих у червоне дверей і натиснув кнопку дзвінка.

Після незначного зволікання двері розчинилися, і китаянка, виглянувши з них, запитально поглянула на мене. Вона була висока, струнка і дуже приваблива; на собі мала шовкове ціпао кремового кольору з багатою вишивкою та пурпурові сандалії. Її чорне волосся прикрашали дві квітки лотоса.

— Мене звати Раян, — відрекомендувався я. — Гадаю, ви чекали на мене.

Вона всміхнулася, показуючи блискучі білі зуби.

— Так... заходьте.

Я увійшов у велику, повну квітів кімнату, умебльовану модними світлими дубовими меблями.

Крізь великі вікна було видно море.

— Ви — Му Гайтон? — запитав я, коли дівчина зачинила двері й граційно підійшла до м'якого крісла.

— Так мене звати.

Вона сіла, поклавши тонкі руки на коліна. Її брови злегка піднялися, а усмішка не сходила з обличчя.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Труна з Гонконгу»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Труна з Гонконгу» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Труна з Гонконгу»

Обсуждение, отзывы о книге «Труна з Гонконгу» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x