– Не повіриш. За останні двадцять років – семеро. Із цим без проблем. І є навіть один із чотирма.
Йдучи до виходу, ми зиркнули в залу для некурців. Той тип і далі там сидів, самотній і напружений, всіма забутий і покинутий. Усе чекав, коли його обслужать.
– Він як полковник Том, – сказав Сілвера. – Опинився не там, де потрібно. Ага, знаєш що? З тих самогубців п’ятеро – жінки. Що й слід було довести. Чоловіки, ті вбивають когось. Убивство – суто чоловіча справа. А от жінки стріляються самі. Тож суїцид, Майк, бабська справа.
Субота. Вранці вирішила просто так, без приводу, пройти по Вітмен-авеню зо пів кварталу. Зараз тут пристойний район. Анклав середнього класу на пограниччі двадцять сьомого округу: на Волстед-стріт стоїть стара університетська бібліотека, на Йорк-стріт – бізнес-школа. Міста в Америці планують так, що сіячі розумного й вічного завжди живуть між зонами воєнних дій (чиста правда, чуваче), і наше місто також шанувало цю традицію. Десять років тому Волстед-стріт була як Сталінград у Другу світову. А зараз тут усе забито дошками чи просто спалено, навколо – ні душі. Майже немає типів у насунутих на очі капюшонах. Важко сказати, яка цьому причина. В економіки свої закони.
Гуляю під в’язами від дверей до дверей, і мешканці – сама привітність. То вам не блочна забудова в Оксвіллі чи спецпроєкт у Дестрі. Ніхто не посилав мене під три чорти або й кудись подалі. Народ привітний, так, але четвертого березня ніхто тут нічого не бачив і ніхто тут нічого не чув.
Дзвоню, значить, в останній будинок. Ага. Хто б міг подумати! Маленька дівчинка, в рожевих бантиках і білих гольфиках. Сілвера правий на всі сто: така, бляха, хитромудра справа. Але тут уже без фальші, бо діти добрі спостерігачі, молоді, гостроокі. Не те що ми: бачимо одне й те саме, ще й не першої свіжості.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Вільна цитата з фільму «Той, що біжить по лезу» 1982 року. (Тут і далі прим. ред.)