Дреда Сей Мітчелл - Загадкова кімната

Вона клацає секатором.

– Ні, – квапливо намагаюся переконати її я. – Вони мені не друзі. Я просто винаймаю кімнату на третьому поверсі.

Її обличчя трохи розпружується, м’якшає. Вона роздивляється мене, наче наново оцінюючи.

– Знаєте, от що я вам скажу. На вашому місці… – сичить вона голосно, поза всякими сумнівами, сподіваючись, що почують сусіди, – я б озброїлася пляшкою святої води, перш ніж мати справу з цими двома.

Я стишую голос, сподіваючись, що цього буде достатньо для того, аби вона зрозуміла: я воліла б, щоб Марта й Джек не дізналися про нашу розмову.

– Ви що, погано з ними ладнаєте?

Повертається Бетті, треться об ногу господині.

– Ви, напевне, мали на увазі, що це вони не ладнають зі мною. Я живу на цій вулиці шістдесят із гаком років, ще відколи була дівчинкою. Цей будинок належав моїм татові й мамі, і колись він перейде моїм онукам.

Вона знову знайомо кривить губи.

– Хоча, зважаючи на те, як нащадки моєї Лотті останнім часом на мене зиркають, вони, схоже, не проти, щоб я якнайшвидше зустрілася зі всемогутнім Творцем. Зухвалі шмаркачі. От казала ж я Лотті, що варто було їх березовою кашею годувати як годиться ще тоді, багато років тому. Якщо не шануватимуться, залишу все Бетті й Девісу.

Уявляю, яке враження це справить на її родину. Судовий позов століття, коти проти людей.

– Еммм… Я не розчула вашого імені.

– Бо я його не називала, – відсварюється вона.

Аж тоді її зморшкувате обличчя раптом осяює бешкетна усмішка.

– Оце так ми казали хлопцям замолоду. Я була не проти піти на танці до Пале [18] Пале – відома танцювальна зала в Гаммерсміті в Лондоні, яка працювала з 1919 до 2007 р. чи в Сохо [19] Сохо – торгівельно-розважальний квартал у центральній частині Вест-Енду. , але не надто квапилася стягати з себе трусики.

Не можу стримати усмішки. Оце характер у бабці. Нівроку, мені подобається.

Очі в неї блищать.

– Мене звуть Патриція, можна Петсі. А Тріш не можна. Була в мене якось знайома на ймення Тріш – голосюга в неї був чисто тобі сирена, а характер такий, що краще б вона з «Титаніком» потонула. – Патриція озирається на будинок. – От вона б із цими двома порозумілася любесенько – сиділи б собі рядочком, наче троє мавп, що на гілці запихаються бананами.

– Петсі, – я вирішую, що варто вжити коротку форму імені, аби заприязнитися з нею, – що сталося між вами й Мартою з Джеком?

– Зараз покажу. – Вона гінко йде до дверей.

Не можу повірити в те, що мені аж такою мірою пощастило. Кваплюся за нею слідом, кицьки з нявчанням простують за мною. Петсі веде мене крізь захаращений усякою всячиною вестибюль – тут є почепний дерев’яний стіл, вішак у вікторіанському стилі, стіни завішані родинними світлинами й сучасними фотокартками усміхнених дітлахів. Поза всякими сумнівами, це саме вони тепер, подорослішавши, воліють якнайшвидше загарбати собі будинок цієї пані. Ми приходимо в глибину котеджу. Там, де в Марти й Джека кухня, в Петсі затишна оранжерея, затоплена сонячним промінням. Петсі прочиняє засклені двері й жестом вказує на сад. Він нагадує прегарне тістечко – різнокольорові квіти, метелики, бджоли. Запаморочливий запах зела й квіту. Біля дверей стоять блакитно-сірий мозаїчний стіл і такі ж самі стільці, а у віддаленому куті є лавка в затінку великого дерева. Таке затишне тихе місце.

Але нащо вона привела мене сюди?

Побачивши мовчазне запитання в моїх очах і мої спантеличено насуплені брови, Петсі підступається до мене. Шепоче:

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Посилання на відомий вірш англійської поетеси Мері Говітт (1799–1888) «Павук і Муха». В центрі сюжету – підступний павук, який умовляннями, лестощами й красномовством заманює довірливу муху до свого павутиння. ( Тут і далі прим. перекл. )

Чорна й біла плитка, що утворює різноманітні візерунки на підлозі холу, вважалася «візитівкою» найзаможніших будинків за вікторіанської доби.

Me Too (або #MeToo, з англійської – «Я теж») – хештег і соціальна акція-флешмоб, спрямована проти сексуального насильства й сексуальних домагань. Вони набули популярності в соціальних мережах у жовтні 2017 р. внаслідок секс-скандалу навколо кінопродюсера Гарві Вайнштейна.