Народ - Народ про релігію

Де той бог був, як пан бідноту в дугу гнув?

Колись на бога надіялись, то голодні спать лягали.

До церкви ходили — темними жили.

Лампадка про темряву згадка.

Носили темні до владики гуси, кури та індики.

Піп дзвонить, та нікого до церкви не загонить.

Годі молитися — треба учитися.

Не бог, а сам чоловік прибавляє собі вік.

Бог не покарає, бо його немає.

Вже й дід Яким став не таким: і він гукає, що бога немає.

Вже і дід Данило забув про кадило.

Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

Піп додзвонився, що й дзвін звалився.

Радий піп і кошеня охрестити, та не несуть,

Воля божа негожа — народна краща.

Де моляться Христу, там бур’яни ростуть.

Де ладаном пахне, там земля чахне.

Без бога поставимо стога.

Без попів, а на ниві більше снопів.

Не буде там діла, де піп за агронома править.

Піп молився, щоб колгосп розвалився, та й лоба, розбив.

Доспівався піп до пустої церкви.

До церкви й попа заростає тропа.

Народ робочий церкви не хоче.

Раніше казали: «Без бога — ні до порога», тепер говорять: «Без бога — широка дорога».

Без бога — ясна дорога.

У нас є змога жити без бога.

Боже — негоже, народ все може.

Як до церкви ходить перестали — жити краще стали.

І без кропила і кадила земля нам добре уродила.

Без попа й куркуля краще родить в нас земля.

Бога не просили, а хліб покосили.

Нема попа, нема бога — нема старців у порога.

Бог остався з попом удвох, а люди їх кинули.

Люди бога кинули і не загинули.

Наш рай на землі — у радянській братерській сім’ї.

Ади — дивись, дивись-но.

Адукат — адвокат.

Акафісти — церковні хвалебні гімни на честь Христа, богородиці та святих, при виконанні яких люди, що моляться, повинні стояти.

Амвон — підвищення перед т. зв. царськими вратами в церкві, з якого священики проголошують проповіді і єктенії (молитви), читають євангелія під час богослужіння.

Ачей — може, можливо.

Бати — бити.

Бештати — ганити, лаяти.

Би — Щоб.

Би-м — би.

Бич — тут частина ціпа — бияк.

Борше — швидше.

Ватра — вогнище, багаття.

Вбід — обід.

Верета — рядно.

Верша — сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини.

Вівтар — східна частина християнського храму, відокремлена у православних церквах від решти приміщення іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів. Біля північної стіни стоїть жертовник — стіл, на якому готують хліб та вино для причастя.

Війт — сільський староста.

«Вірую» — християнська молитва, змістом якої є «символ віри», визнання існування бога.

Виборча листа — виборчий бюлетень.

Вистен — оповіщений.

Вни — вони.

Газда — господар.

Гайдуки — у XVI–XVIII ст. солдати придворного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі.

Гайнувати — гуляти.

Гамула — тут шматок.

Гарнець — стара міра, що дорівнює 3,28 літра.

Гаті — штани.

Го — його.

Грецький — гречаний.

Грис — висівки.

Деревище — домовина, труна.

Дідич — поміщик.

Дідьчий — дідьків, бісів.

Днесь, днеська — сьогодні, нині.

Доста — досить.

Драбиняк — віз з драбинами.

Дривитень, дривітня — колода, на якій рубають дрова.

Дука — багатій.

Еж — адже, адже ж, але ж.

Єгомость — піп.

Жиби — щоб, хоч би.

Жиють — живуть.

Завше — завжди.

Заденчити — вставити дно.

Запіє —заспіває.

Іно — лише, тільки.

Ї — її.

Їден — один.

Їмость — попадя.

Йа — сполучник без спеціальної ролі, вживається як склад для збереження ритму,

Кавалок — шматок.

Казання — проповідь.

Капиця — ремінь, що зв’язує бияк з ціпилном (частини ціпа).

Каплиця — невеличка церковна споруда без вівтаря.

Карнавка — металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві).

Кілько — скільки, стільки.

Клебаня — капелюх.

Кліть — пристрій, прибудова у дворі.

Клякати — ставати навколішки.

Коб — коли б, якби.

Ковбан — колода.

Колиба — курінь, мешкання вівчарів на полонині.

Коновка — дерев’яний посуд.

Корець — стара міра сипких тіл, що дорівнює приблизно 100 кілограмам.

Корч — кущ.

Кочія — бричка.

Крейсамт — повітове чи окружне начальство, влада.

Крисаня — капелюх, бриль.

Куратор — церковний староста.

Кутечь — хлів для свиней.

Куферок — невеликий чемодан.

Кучма — висока бараняча шапка.