Діоніс – у грецькій міфології – бог виноградарства й виноробства. У римській міфології – Вакх (Бахус).
Драгва – болото, драговина.
Дріада – у старогрецькій міфології – лісова німфа, що народжувалася, жила й умирала разом з деревом.
Екзорцизм – замовляння злих духів.
Ексоміда – коротка денна або спальна одежа, застібнута тільки на одному плечі.
Еллада (Гелада) – Греція.
Елевзінські містерії – щорічні релігійні свята в давньому грецькому місті Елевзіс на честь богині Деметри; відбувалися у вузькому колі втаємничених.
Елементал – дух, що панує над одним із чотирьох елементів за вченням середньовічних фізиків.
Еос – богиня світанку.
Епіталама – весільна пісня на честь молодих у стародавніх греків і римлян.
Епітафія – намогильний напис.
Ергустули – підземна в’язниця для рабів, закованих у кайдани.
Ерос – у грецькій міфології – бог кохання.
Ексоміда – грубий верхній одяг.
Еспанія – Іспанія.
Ефеб – юнак, парубок.
Желва – співуча пташка. Жоломія – сопілка.
Забаєна – заворожена.
Загара – бажання.
Звинний – меткий, спритний.
Зевс – у старогрецькій міфології – батько богів, найстарший між богами.
Зерем’яна– схованка, лігво.
Зефір – у грецькій міфології – бог західного вітру.
Зоста – дівчина.
Ігемон – виша службова особа, князь.
Ігор – великий київський князь (912-945), убитий під час древлянського повстання 945 р.
Ізіда – головне божество давньоєгипетської міфології, покровителька плодючості і материнства, богиня життя й здоров’я.
Ірис – райдуга.
Канонарх – законник, чернець.
Карл VІ (1685-1740) – імператор Священної Римської імперії.
Кіммерійська країна – найдавніші хліборобські племена, що жили на території нинішньої Південної України. У VІІ ст. до н. е. їх витіснили скіфи.
Клепсидра – піщаний або водяний годинник.
Климент – один із перших римських пап.
Кобка – відлога.
Ковтки – сережки.
Колопні – коноплі.
Конкубіна – незаконний шлюб.
Котвиця – якір.
Кретьєн де Труа – французький письменник другої половини XІІ ст., автор романів з циклу творів про короля Артура й лицарів Круглого столу.
Лаврські Сади – сади на території Києво-Печерської лаври.
Лампос – блиск; один із коней, запряжений у колісницю Фобоса.
Лекіф – скляна ваза.
Лектика – ноші, на яких можна було сидіти або лежати.
Лепрозний – прокажений.
Логос – у давньогрецькій філософії – світовий розум, вічний світовий закон.
Логофет – вищий чиновник у візантійському державному апараті; хранитель патріаршої печатки.
Лосна – божество в язичницькій міфології.
Марафон – давньогрецьке поселення в Аттіці, в районі якого 13.ІX. 490 р. до н. е. грецьке військо завдало поразки персам.
Марена – у давньоукраїнській міфології – богиня весни й води.
Марк Аврелій (121-180) – римський імператор з 161 р., філософ, представник стоїцизму.
Мева – чайка; русалка.
Мітра – іранське божество сонця, світла, чистоти і правди. Культ Мітри поширювався також у Римській імперії.
Мокош – у давньоруській язичницькій міфології – жіноче божество родючості й домашнього господарства.
Нави – русалки.
Нард – рослина з родини валеріанових з дуже пахучим коренем; пахуча речовина, виготовлена з цієї рослини. Нетопир – кажан.
Никати – дивитися, поглядати.
Нобіле – знатний вельможа.
Обавник – віщун-ворожбит.
Облечений – одягнений.
Олімп – у грецькій міфології – священна гора в Фессалії, яку вважали місцем перебування Зевса та інших богів.
Офіра – жертва.
Палета – інструмент для нанесення фарби на іконну дошку.
Пан – у давніх греків – бог лісів і черед, винахідник сопілки, істота з козлячими ногами й рогами; ночами він лякав людей; звідси «панічний страх». У римській міфології – Фавн.
Парки – у греко-римській міфології – три сестри-богині людської долі; одна з них ножицями перерізувала нитку життя.
Патрицій – у Давньому Римі – родовий аристократ.
Перун – у східнослов’янській міфології – головний бог, бог дощу, грому й блискавки.
Петрики – птахи.
Півтуциту – півдюжини, шість.
Пітія (Піфія) – віщунка і жриця Аполлона в Дельфах.
Платон (428/27 – 348/47 до н. е.) – давньогрецький філософ.
Погар – келих.
Позирати – дивитися.
Полігімнія – одна з дев’яти муз, винахідниця ліри, покровителька ліричної поезії і красномовства у грецькій міфології.
Понт Евксін – Чорне море.
Піп Іван – назва гірської вершини на Закарпатті. Посейдон – у міфології давніх римлян – бог моря і мореплавства.
Читать дальше