/20/ Цю пропозицію було схвалено. Вибравши посланців, відрядили їх з Клеархом до Кіра, і вони довели до його відома рішення солдатів. Той відповів, що до нього надходять чутки, ніби Аброком, його особистий ворог, перебуває біля Євфрату на відстані 12 переходів від них. І якщо Аброком справді виявиться там, то він за допомогою солдатів відомстить йому як слід, а якщо ж Аброкома не буде знайдено, то «...ми порішимо там на місці». /21/ Вислухавши ці слова, посланці передали їх солдатам. У тих, щоправда, не зникла підозра, що Кір веде їх супроти царя, але вирішили іти за ним. Вони зажадали збільшення платні. Кір обіцяв платити їм у півтора рази більше, аніж вони отримували доти, тобто замість 1 дарика — 1,5 дарика у місяць на кожного солдата. А про те, що їх ведуть на царя, — ніхто про це так і не чув привселюдно.
/1/ Звідти Кір за два переходи проходить 10 парасангів до річки Псари завширшки у З плетри. Звідти він проходить за один перехід 5 парасангів до річки Пірама завширшки в 1 стадій [44] Стадій — грецька міра довжини. Найбільше поширення мав аттіцький стадій, що дорівнював приблизно 0,177 км.
. Звідти Кір проходить за два переходи 15 парасангів до Ісс — приморського і прикордонного кілікійського міста — велелюдного і багатого.
/2/ Там він пробув 3 дні. До Кіра сюди прибуло 35 кораблів з Пелопоннеса під орудою наварха лакедемонця Піфагора [45] Перекручення Ксенофонтом історичних фактів, бо в іншому своєму творі «Грецька історія» він викладає ці події інакше. Насправді начальником морської експедиції був спартанець Самій, а не Тамос, а Піфагор, судячи з усього, — ім’я вигадане. У час написання «Анабазису» Ксенофонт перебував у цілковитій залежності від Спарти, тому не міг не брати до уваги її інтересів.
. Але із Ефеса їх вів єгиптянин Тамос разом із іншими 25 кораблями Кіра, за допомогою яких Тамос тримав в облозі Мілет, коли це місто було на боці Тіссаферна, а він підтримував Кіра. /3/ Крім нього, на цих кораблях прибув викликаний Кіром лакедемонець Хірісоф із 700 гоплітів, якими він командував, перебуваючи на службі у Кіра [46] Згідно із свідченням Діодора (14,19), 800 спартанських воїнів під командуванням Хірісофа були послані Кірові Спартою у відповідь на його прохання про допомогу.
. Кораблі стали на якір біля Кірового табору. Сюди ж прийшли до Кіра 400 гоплітів — еллінських найманців, які відокремилися від Аброкома і приєдналися до походу на царя.
/4/ Звідси він проходить в один перехід 5 парасангів до «брами» із Кілікії в Сирію [47] Геродот (5,52 і наст.) розповідає про укріплення, які були побудовані на великих трактах Персії і які він називає «брамою» або «проходами». Їх охороняли гарнізони, а відтак уряд мав можливість контролю за пересуванням шляхами велетенського царства. Про описану Ксенофонтом «браму» згадує докладно і Страбон (14,5,18; 16,2,8).
. «Брама» складалася із двох мурів, з яких одні,— внутрішні, розташовані з боку Кілікії, — їх охороняв Сіеннесій з кілікійською вартою, а зовнішні, розташовані з боку Сирії, подейкували, охоронялися загоном царських військ. Поміж цими мурами протікає річка з назвою Каре, завширшки в плетр. Увесь простір поміж цими мурами становить З стадії. А пройти силоміць, оминаючи мури, неможливо, бо прохід вузький, а мури сягають моря, і над ними здіймаються стрімкі скелі й на обох мурах височать вежі. /5/ Тож задля цього проходу Кір і викликав кораблі з метою висадити гоплітів по обидва боки «брами» і вибити ворожу варту, якщо вона охоронятиме сирійську «браму», а Кір припускав, що там стоятиме на чатах Аброком із численним військом. Насправді Аброком не виставив варти, а почувши, що Кір у Кілікії, повернувся назад із Фінікії і подався до царя, маючи при собі, як запевняли, трьохсоттисячне військо.
/6/ Звідси Кір проходить із Сирії [48] Мова йде про засновану перським урядом так звану провінцію по той бік річки, куди входили області на південь від Тавра й Амана і на захід від Євфрату. До неї належав і Кіпр.
за один перехід 5 парасангів до Міріанди — приморського міста, заселеного фінікійцями. Це місце слугувало торговельним портом і там стояло багато вантажних кораблів. /7/ Там він пробув 7 днів. Ксеній — аркадець (стратег) і Пасій із Мегари, сівши у корабель і прихопивши із собою чимало коштовних речей, втекли. На думку багатьох, вони відчували себе ображеними за те, що Кір залишив у Клеарха [49] Див. кн. I,3,7.
їхніх солдатів, які перейшли було до нього, аби повернутися до Еллади, а не йти супроти царя. Коли вони зникли в морі, поширилися чутки, нібито Кір женеться за ними на трієрах. Деякі хотіли, аби боягузів було спіймано, а деякі журилися з приводу можливого взяття їх.
Читать дальше