Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

/9/ Інше військо для Кіра набиралося у Херонесі, що знаходиться навпроти Абідоса, і то ось яким чином. Лакедемонець Клеарх [13] Клеарх, син Рамфія — видатний спартанський полководець. Про нього у своїх творах згадують багато грецьких істориків: Фукідід, Ксенофонт, Діодор та інші. був вигнанцем. Кір, заприятелювавши з ним, сповнився до нього повагою і дав 10000 дариків [14] Дарик — золота перська монета, вагою близько 8,4 г. 3000 дариків становили 1 талант, грецьку грошову одиницю, вагою приблизно 26 кг. . А той узяв золото і набрав за ці кошти військо, а потім вирушив із Херонеса і затіяв війну із фракійцями, які проживали по той бік Геллеспонту [Дарданелл], чим став у пригоді еллінам. Тому небезпідставно усі міста, розташовані біля Геллеспонту, охоче давали кошти на утримання солдат. Причому і Клеарх утримував їх для Кіра у цілковитій таємниці.

/10/ Фессалієць Арістіпп, приятель Кіра, зазнаючи утисків на батьківщині від повстанців, приходить до нього і просить дві тисячі найманців з платнею на три місяці, аби з їхньою допомогою придушити бунт. Кір дає чотири тисячі солдат і грошей на шість місяців та вимагає не покінчувати з домашніми чварами доти, доки йому не дадуть про це знати. Тож і в Фессалії Арістіпп таємно утримував військо для Кіра [15] Між громадянами різних грецьких держав укладалися спілки гостинності для взаємної охорони їхніх інтересів у межах цих держав. Кір користувався цією юридичною формою для зносин із своїми еллінськими помічниками, як і в цьому разі. . /11/ Своєму приятелеві Проксенові з Беотії [16] Проксен-беотієць — один із стратегів найманців Кіра, друг Ксенофонта. Розповідь про нього в «Анабазисі» (кн. II, VI, 16). Саме Проксен (див. кн. III, 1,4) умовив Ксенофонта взяти участь у поході Кіра. Кір велить з’явитися з якнайчисленнішими загонами з наміром іти в похід на пісідійців [17] Пісідія — гірська область на півдні Малої Азії, між Лікією і Кілікією. Починаючи із середини 5 ст., її жителі — пісідійці, відпали з-під влади перського царя і робили набіги на сусідні, підвладні персам, області. , мовляв, останні начебто влаштовували набіги в його область. А стімфалійцеві Софенету [18] Софенет із Стімфали (Аркадія) — один із стратегів у грецькому війську Кіра. Більшість сучасних учених навіть вважає, ніби автором «Походу Кіра» був саме Софенет, але таке припущення не набуло загального визнання. та ахейцю Сократові Кір звелів прибути з якомога більшою кількістю солдат і вирушати на допомогу мілетським вигнанцям. Ті так і вчинили.

/1/ Відтак настав час, коли Кір прийняв рішення ладнатися у похід і вигадав для цього підставу, ніби він хоче вигнати з країни пісідійців. Тож немовби супроти них він скликає варварське та еллінське військо. Він віддає розпорядження Клеархові прибути зі своїми загонами й Арістіппові залагодити справи на батьківщині і спорядити солдат; Кір звелів також командирові залоги, аркадійцеві Ксенієві з’явитися з усіма найманцями, окрім тих, які мали охороняти акрополь [19] Акрополь — горішня й укріплена частина грецького міста. . /2/ А ще Кір викликав тих, хто тримав в облозі Мілет, звелів вигнанцям приєднатися до нього, пообіцявши в разі успішного походу негайно повернути їх на батьківщину. Ті з радістю скорилися, бо ж вірили Кірові. Тож у бойовій готовності вони з’явилися до Сард. /З/ Туди ж прибув Ксеній, набравши в залогах до 4000 гоплітів, Проксен з’явився, маючи близько 1500 гоплітів і 500 гімнетів [20] Гімнети — легкоозброєна піхота, у якої не було оборонної зброї. Гімнети ділилися на метальників дротиків, пращників і лучників. , стімфалієць Софенет з 1000 гоплітів, ахеєць Сократ з 500 гоплітів, мегарець Пасій прийшов з 300 гоплітів і стількома ж пелтастами [21] Пелтасти — рід війська, що займав середнє місце між гоплітами та гімнетами. Свою назву вони дістали від слова «пелти» — легкого круглого щита, який становив частину їхнього обладунку. Крім пельти, у них були короткі полотняні панцири, дротики і довгі мечі. . Він укупі із Сократом брав участь в облозі Мілета. Отож вони прибули до Кіра в Сарди.

/4/ Тіссаферн же, спостерігаючи за такими приготуваннями і вважаючи їх незвичайними як для війни з пісідійцями, в супроводі 500 кіннотників вирушив якнайскоріше до царя. /5/ І цар, дізнавшись про Кірові приготування, став теж, своєю чергою, споряджатися на війну.

Тим часом Кір вийшов із Сард [22] Виступ Кіра із м. Сарди розпочався напровесні 401 р., проте, достеменно у який день, невідомо. з усім зібраним військом. Він долає у три переходи 22 парасанги, йдучи землями Лідії і підходить до річки Меандр. На ній, завширшки кільканадцять плетрів [23] Парасанг — перська міра довжини; дорівнювала приблизно 5,5 км. Плетр — грецька міра довжини — дорівнювала приблизно 3 м. , був наведений міст із кораблів. /6/ Після переправи він долає 8 парасангів в один перехід, проходячи землями Фригії до Колос — багатолюдного, квітучого і великого міста. В самому місті він пробув 7 днів. За цей час з’явився фессалієць Менон з 1000 гоплітів і 500 пелтастів, складених з долопів, еніанів та олінфійців [24] Менон — уродженець Лариси у Фессалії. Очевидно, Ксенофонт ставиться до цієї особи доволі упереджено, вважаючи його зрадником. Крім розповіді про нього у Ксенофонта (кн. II, 6, 21-29) він відомий нам за діалогом «Менон» Платона, а також з інших пізніших авторів. Долопи — плем’я, що мешкало в Епірі; еніани — мешканці південної Фессалії; олінфійці — мешканці м. Олінфа. . /7/ Звідти у три переходи він долає 20 парасангів до Келен — велелюдного, багатого і великого фригійського міста. Тут у Кіра був палац з великим парком [25] Цікава розповідь про так звані «парадіси» — сади — в іншому творі Ксенофонта: «Про домашнє господарство» (розд. 4). , який кишів дичиною, на яку Кір з бажанням зайнятися верховою їздою влаштовував лови. Посеред парку протікає річка Меандр, витоки якої біля мурів палацу. Сама ж річка перетинає і місто Келени. /8/ Знаходиться у Келенах й укріплений палац великого царя, розташований поблизу акрополя та джерел Марсія. Ця річка також протікає містом і впадає в Меандр. Її ширина — 25 футів [26] фут — грецька міра довжини; аттіцький фут дорівнює 0,296 м. . Подейкують, що тут Аполлон, перемігши у змаганні з музики Марсія [27] Мається на увазі відомий міф про сатира Марсія, який посмів вступити у музикальне змагання із самим Аполлоном. Місто Келени згадується в Геродота (VII, 26). , зідрав з останнього шкуру і повісив у печері, звідки беруть початок джерела річки, яку, відтак, називають Марсієм. /9/ Сюди ж, зазнавши розгрому [28] Лакадемоном часто називали Спарту. в Елладі, відступив Ксеркс, і, кажуть, тут він спорудив палац та акрополь Келен. Там Кір пробув 30 днів. За цей час з’явився вигнанець, лакедемонець [29] Лакадемоном часто називали Спарту. Клеарх, маючи у своєму розпорядженні 1000 гоплітів, 800 фракійських пелтастів і 200 критських лучників. Водночас з’явився сиракузець Сосіз із 300 гоплітів й аркадець Софенет із 1000 гоплітів. Тут, у парку Кір влаштував огляд і підрахунок еллінському війську, і виявилося, що всього налічувалося 11000 гоплітів, а пелтастів близько 2000.