Аристофан - Комедії

прямо в рот весляреві-сусіду,

За столом обкалять його, й одіж здирать

з перехожих, на берег зійшовши!

А тепер все горлають, не хочуть гребти

і пливуть, де лиш їм заманеться.

Есхіл

І якого-бо зла не накоїв він нам?

Чи не вивів на сцену він звідниць гидких

1080 і дівчат, що у храмі родили дітей,

І сестер, що з братами у блуді жили,

І жінок, що й життя вже для них - не життя?

Через це-бо у місті багато у нас

Розвелося тепер писарів-скоробрех,

Блюдолизів поганих, облесливих мавп,

Що оманюють вічно і дурять народ!

Вже немає кому й смолоскипа нести, -

Всі незграбні тепер і невправні!

Діоніс

Свідчусь Зевсом, нема! Мало зо сміху я

1090 це умер у святкові дні Панафіней!

Взявся бігти один чоловічок гладкий,

Білотілий; увесь він нагнувся вперед,

Важко дихав, та все відставав. Край воріт

Керамікських його частувать почали -

У живіт, і по спині, під ребра і в зад!

Бідолаха під градом рясним стусанів

Тільки вітри пускав

Та згасив смолоскип, утікавши.

ОДА II

Перша половина хору

В справі цій великі спори і війна завзята йде!

1100 Важко в ній нам розібратись: цей бурхливо нападає, [441]

Той - уміє обернутись, відсіч ворогові дать.

Лиш на місці не товчіться, -

Є-бо доводів багато й влучних засобів борні.

Раз ви вийшли на змагання -

Говоріть, питайте, спортесь

Про старе й нове мистецтво;

Постарайтеся розумно

І дотепно говорить!

АНТОДА II

Друга половина хору

А якщо ви боїтеся, що невчені глядачі

1110 Кращих тонкощів розмови не здолають оцінити,

То даремно не тривожтесь, - не такі тепер часи!

Тут сидить народ бувалий,

І книжки читає кожен, кожен правду розбере.

Від природи є в них розум,

Ще й розвинений він добре.

Тож не бійтеся нічого,

Все докладно розбирайте, -

Глядачі в нас не дурні!

Евріпід

Звернусь раніше до твоїх прологів я,

1120 Щоб першими критично дослідити нам

Частину першу тих трагедій вславлених -

Хід дії невиразно в них показано.

Діoніс

Що ж візьмеш ти на розгляд?

Евріпід

Та багато що!

(До Есхіла).

Спочатку з «Орестеї» прочитай мені.

Діoніс

Усі замовкніть! Ну, читай, Есхіле, нам.

Есхіл

«Гермес підземний, владу взяв ти батькову, -

Рятуй мене, благаю, будь союзником!

Прийшов у рідну землю, повернувся я». [442]

Діоніс

Ну, де ти бачиш хиби?

Евріпід

Кільканадцять хиб!

Діоніс

1130 уа тут всього лиш три короткі віршики!

Евріпід

А в кожному по двадцять хиб та помилок.

Есхіл робить жест заперечення.

Діоніс

Помовч, Есхіле, стережися, знайде-бо

І в трьох він ямбах кільканадцять помилок!

Есхіл

Щоб перед ним мовчав я?

Діоніс

Краще слухайся.

Евріпід

У нього зразу ж мало не до неба хиб!

Есхіл

І що ти мелеш?

Евріпід

Це вже - що доводиться.

Есхіл

Та де ж ті хиби?

Евріпід

Прокажи спочатку вірш.

Есхіл

«Гермес підземний, владу взяв ти батькову...»

Евріпід

То це Орест говорить над могилою

1140 оТцЯ померлого? [443]

Есхіл

Не заперечую.

Евріпід

Це ж, як він каже, ніби владу батькову

Прийняв Гермес, коли ганебним підступом

Загинув батько від руки жіночої!

Есхіл

Не те! До благодійника звертаючись,

Підземного Гермеса, зазначає він,

Що той від батька владою наділений.

Евріпід

Ти гірше, ніж я думав, помиляєшся!

Якщо підземна влада в нього - батьківська...

Діоніс

То гробарем був той Орест по батькові!

Есхіл

1150 Не ароматне, Діоніс, вино твоє!

Діоніс

(до Есхіла)

Читай-но далі!

(До Евріпіда).

Ти ж дивись, де хиби є.

Есхіл

«...Рятуй мене, благаю, будь союзником!

Прийшов у рідну землю, повернувся я».

Е в р і п і д

У мудрого Есхіла тут повторення.

Діоніс

Де саме?

Евріпід

От дивись, я поясню тобі:

«Прийшов» додому, каже, «повернувся» він.

Адже «прийти» - те саме, що й «вернутися». [444]

Діоніс

Так, свідок Зевс! Це - як сусіду мовити:

«Позич мені ночовки, чи - корито дай».

Есхіл

1060 Неправда, пустодзвоне, це не все одно.

У мене вірні, щонайкращі вислови.

Діоніс

(до Есхіла)

Чому ж це так? Будь ласка, поясни мені!

Есхіл

В свій край приходить той, хто лиха іншого

Не знає, крім розлуки тимчасової,

А хто прийшов з вигнання, той - вертається.

Діоніс

Так, свідок Феб! Що ж скаже Евріпід на це?

Евріпід

Скажу, Орест додому не «вертається»,

Прийшов він потай, влади не питаючись.

Діоніс

Гермесом свідчусь, добре, хоч не втямив я.