Публій Марон - Енеїда

Ворожби на листочках — так звані «Сівіллині книги», в яких містилися висловлювання-пророцтва Кумської Сівілли, що їх роз’яснювала спеціальна колегія жерців.

Другий Ахілл — Турн, син богині Венілії.

Пророкується звертання Енея до Евандра по допомогу.

Війна точитиметься за Лавінію — дочку Латина, наречену Турна.

з грецького міста. — Тобто з грецького міста Палантея (Евандр був вихідцем з Греції).

…за вівтар держався… — Вівтаря торкався той, хто просив у богів покровительства.

Два рази… Стікс пропливти… — за життя і після смерті.

…гілля… золотеє… — Золота гілка у сказаннях багатьох народів — чарівний талісман, який відкриває дорогу до скарбів, надр землі тощо.

…тіло померлого друга… — тобто стерничого Палінура.

…голубів пара… — Голуб — птах, присвячений Венері.

…на двоприродному дереві — дерево, що мало гілки і звичайні, і золоті.

…кипариси смутні… — Кипарис — символ смутку і скорботи. Стародавні греки і римляни вішали кипарисову гілку біля дверей будинку, де хтось помер, а кипариси садили край могил.

З Авернського озера піднімались шкідливі випари, що не дозволяли навіть птахам пролітати над ним. Через те греки назвали його «Аорнос», тобто «без птахів».

…для неньки мстивих богинь… — Матір’ю фурій була Ніч, дочка Хаоса, сестрою — Земля.

…для Стіксу владики… — для Плутона.

…з приходом богині — Гекати, яка відкриває вхід до підземного світу.

…тритілесної постаті тінь — Геріон.

Присягати підземною річкою Стіксом було найсвященнішою присягою. У поемі Юпітер не раз присягається Стіксом.

…до Бєлінського порту… — порту міста Велії, яке було засноване в 543 р. до н. є., отже, Вергілій допустився тут анахронізму.

Автор має на увазі мис Палінура в Луканії.

Тартарійська собака — Цербер, страж пекла.

Дітова жінка — Прозерпіна. її хотіли викрасти Тесей і Пірітой.

Амфрісійська віщунка — Кумська Сівілла, якій відкриває майбутнє бог-ясновидець Аполлон, що колись пас череди Адмета на берегах річки Амфріс.

…в дядька порогів… — Плутон був чоловіком Прозерпіни і її дядьком.

Перша частина підземного світу складається з п’яти зон: у першій перебувають душі немовлят (426-429), у другій — невинно страчені (430-433), у третій — самогубці (434-439), у четвертій — жертви нещасного кохання (440 — 476), у п’ятій — загиблі в боях герої (477-547)

…злочин лаконки проклятий… — Єлени, що після смерті Паріса стала дружиною Деїфоба і видала його Менелаю.

Потомок Еола — Одіссей.

…скелі там котять… — Сізіф котив скелі, а до колеса прив’язаний був Іксіон.

Жрець фракійський — Орфей.

…із кості слонової плектром — паличкою, якою вдаряли по струнах ліри.

і далі. Вергілій іде тут за вченням про переселення душ (палінгенезис).

— в лісі тобі… породить. — Латинське слово зіІУа — ліс — пояснює і саме ім’я майбутнього сина Енея — Сільвія.

Китиці дві — подвійний плюмаж на шоломі — ознака хоробрості.

Сім замків — сім пагорбів, на яких побудовано стародавній Рим.

Берекінтія — мати богів Кібела.

Приходу влади Августа з острахом чекають скіфи й сармати, що живуть довкола Каспійського і Меотійського (Азовського) морів.

Згадуються деякі подвиги Геркулеса, такі, як схоплення чудесної керінейської лані з золотими рогами й мідними копитами, спіймання живцем дивовижного ерімантського кабана та знешкодження Лернейської гідри — потвори з тілом змії і дев’ятьма головами дракона.

Другий римський цар Нума Помлілій, як засновник релігійних установ та обрядів, був прикрашений жрецьким вінком.