Публій Марон - Енеїда

Він — Енкелад. Виверження Етни буває нібито через зусилля цього гіганта звільнитися з-під гори.

Про пригоди Одіссея і його супутників у печері Поліфема, осліплення циклопа (кіклопа) і чудесну втечу греків розповідає Гомер у IX пісні «Одіссеї».

Братство етнейське — тобто циклопи, що живуть біля гори Етни.

Фебове світло — сонячне світло, сонце.

…злочином брата… — Пігмаліона, що вбив чоловіка Дідони Сіхея.

Закононосна Церера. — Цереру, богиню землеробства, вважали законодавицею культури і норм шлюбного життя. Ліей — Вакх, що вважався богом родючості й зростання.

Жінка Юпітера — Юнона.

Твій син — Купідон.

— підступ її зрозуміла. — Підступ Юнони, яка хотіла затримати Енея в Африці і не пустити в Італію.

Аполлон узимку перебував у Лікії, в Малій Азії, а влітку на острові Делосі, де його прихід вітали співами й танцями.

Землю, як найдавнішу з богинь, подібно Юноні, вважали покровителькою шлюбного життя.

У цьому шлюбі блискавка була замість весільного смолоскипа і плач німф заміняв весільні співи.

Вакха ленейського дар — вино.

Тюрбан меонський — фрігійська шапка із стрічками, яку підв’язували під бородою. …від мазей вологий… — Намазувати волосся пахучими мазями вважалося ознакою розніженості, непристойності.

…два рази вирвала цілим із грецької січі. — Раз від меча Діомеда («Іліада», V, 311 і далі), другий раз, коли греки руйнували Трою.

…взяв гілку… — палицю, повиту зміями (атрибут Меркурія).

…від діда по матері… — Атлант був дідом Меркурія.

Помсти богині — фурії.

Зливає воду… — тобто воду з Авернського озера, де, за віруваннями стародавніх греків і римлян, був вхід до підземного царства.

…мідним серпом його зжавши… — Міді приписували особливе значення при чаклуванні.

…кидає й наріст з лошачого лоба… — Лоша, як гадали в античності, приходило на світ з наростом на лобі, в якому містилася клейка речовина, вживана для любовних чарів.

…посікти на кусочки — як Медея, що, втікаючи з Язоном із Колхіди, зупиняла батька, який гнався за нею, шматочками тіла свого брата.

…печеню дати на стіл… — як Атрей подав братові Фієсту спечених його синів або Прокна чоловікові Тереєві печеню з тіла сина.

…між народами нашими… — римлянами і карфагенянами.

…колись месник повстане! — Ганнібал, вождь карфагенян у Другій Пунічній війні (218-202 рр. до н. є.).

…стігійському… Юпітеру… — Плутонові, підземному богу.

Згідно з поглядами стародавніх греків і римлян, померла людина була немовби жертвою, принесеною богам потойбічного світу. Тим-то покійникам обтинали пасмо волосся, подібно, як жертовним тваринам відрізували на лобі трохи шерсті. А що Дідона вмирає передчасно, Прозерпіна, володарка підземного світу, відмовляється прийняти це пасмо, Юнона ж, охоплена співчуттям до цариці, посилає Іріду покласти край мукам нещасної жінки.

Ерікса берег — Сіцілія.

…хоронить… Анхіса останки. — Анхіс помер у Сіцілії.

Дев’ятий день — на дев’ятий день після похорону римляни влаштовували поминки й різні ігри.

…матернім миртом вінчає обличчя. — Мирт, присвячений Венері, водночас символізує жалобу.

…із сьома обручами… — Число «сім» вважалося священним і щасливим.

…дух цього місця… — За уявленнями римлян, кожне місце мало свого генія-охоронця (так званого генія місця).

…і золота, й срібла таланти… — Талант — запозичена греками зі Сходу одиниця ваги, яка вживалася для цінних металів і через те стала грошовою одиницею. Вага античного таланта — 26,2 кг.

За міфом, срібну тополю приніс на землю Геркулес (Геракл) із підземного світу, коли звідтіля виніс триголового пса Цербера. Тополиним листям вінчали гімнастів, тому що Геркулет був їх покровителем.