Венера (Афродіта) фігурує в міфології як дружина Гефеста (Вулкана), але вже Гомер згадує про її любовні зв'язки з богом війни Аресом (Марсом), а Гесіод («Теогонія», р. 933-й) навіть називає його її чоловіком. Апулей, очевидно, пішов за цією версією, тому називав Марса вітчимом Амура.
Церера — сестра Юпітера, богиня землеробства й родючості, її дочкою була Прозерпіна (Персефона), згодом дружина Орка, володаря підземного царства.
Юнона — богиня, дружина верховного римського бога Юпітера, покровителька жінок, захисниця шлюбів і пологів.
Мова йде про корзини, в яких містилися священні предмети. Торкаючись їх, посвячені під час містерій проймались вірою про божественне походження й душевне відродження.
Деякі міфи розповідають, що дочка Деметри (Церери) Персефона (Прозерпіна) була схоплена Аїдом на Сіцілії. Схопивши її, він, посадовив Персефону на колісницю і зник під землею (Овідій, «Метаморфози», V, 346–571).
Земля названа «чіпкою», очевидно, тому, що не випускала схопленої Прозерпіни.
Довгий час Деметра (Церера) не звала, де ділася дочка; дізнавшись про її охоплення Аїдом, вона, розгнівана, покинула Олімп. Тоді земля перестала родити, настав голод, припинились жертвоприношення богам. Зевс (Юпітер) погодився вернути матері дочку з тією умовою, щоб Прозерпіна частину року проводила на землі з Деметрою, а решту часу залишалася з чоловіком у підземному царстві.
У місті Елевсіні, що неподалік від Афін, відбувались містерії на честь Деметри й Персефони. Там посвячені сповнювалися вірою, що їх чекає в потойбічному світі раювання.
Церера — сестра Юпітера, Венера — його дочка, тому вони між собою — рідня.
Псіхея опинилась перед храмом Юнони, верховної богині олімпійського пантеону.
Самос — острів в Егейському морі, де містився величний храм Гери (Юнони). Цей острів вважали місцем народження Гери.
Карфаген — велике портове місто-держава в Північній Африці (на території теперішнього міста Туніса), суперник Риму за гегемонію у західній частиш Середземного моря. Зруйнований римлянами в 146 р. до н. е., пізніше був заселений колоністами. В Карфагені головною богинею була Таніт, яку ототожнювали з римською Юноною і вшановували як Юнону-діву.
Інах — засновник міста Аргоса на Пелопоннесі і бог однойменної річки в Арголіді.
Аргос — головне місто Арголіди, один з центрів культу Гери.
Зігія — грецьке слово (досл. «та, що з'єднує шлюбом»), епітет Гери, охоронниці подружнього життя..
Луцина — латинське слово, прізвисько Юнони, покровительки породіль. Замужні жінки в Римі щорічно 1 березня відзначали на честь Юнони-Луцини жіноче свято — Матроналії.
Юнона трактує Псіхею як рабиню Венери. За римськими законами, той, хто дав притулок збіглому рабові, повинен був повернути його власнику разом з власним рівноцінним рабом і в додачу заплатити ще й штраф у розмірі 20 денаріїв. Посилання на закони, які стосуються людей, у розповіді на казкову тему має служити комічним ефектом.
Меркурій — син Юпітера і Майї, вісник і окличник богів (тому тут названий «гучномовним»), римський бог торгівлі і прибутку, покровитель гімнастичних змагань. За міфом, він народився на горі Кіллені в Аркадії.
Юпітер (Зевс) виражає свою волю порухом брів. Див., наприклад, Гомер, «Іліада», І, 528: «Мовив Кроніон, чорногустими здвигнувши бровами». (Переклад Бориса Тена).
Надаючи новелі, дія якої відбувається в казковому світі, римського колориту, Апулей досягає комічного ефекту. В цьому випадку дія перенесена в Рим. Там між Палатинським і Авентінським пагорбами на просторій Муртійській долині стояв Великий цирк (Circus maximus), який заодно служив і іподромом. На іподромі під час гонок колісниці повинні були об'їжджати два обеліски (мети). За цирком містився храм Меркурія.
Звичка (Consuetudo) може мати в латинській мові ще значення «любовний зв'язок». У такому, очевидно, значенні це слово вжите тут, бо Звичка виступає як помічниця Венери.
Орк — римське божество смерті, ототожнюване з грецьким Аїдом або Плутоном. Ім'я Орк, як і грецький Аїд, означало також країну померлих.
Читать дальше