Апулей - Метаморфози, або Золотий осел

Пафос — місто на острові Кіпрі, відоме культом Афродіти (Венерн).

Кнід — місто й півострів у Карії (південно-західна частина Малої Азії), місце культу Афродіти. Тут містилася славетна статуя богині, вирізьблена Праксітелем.

Кіфера — острів на південь від Пелопоннесу.

Священні подушки (pulvinaria) — подушки, на яких ставили в храмах зображення богів, щоб влаштувати жертвоприношення у вигляді обіду на розставлених перед ними столах.

Мається на увазі рішення Паріса, — сина троянського Царя Пріама, який, бувши пастухом, суперечку трьох богинь — Юнони, Міневри й Венери, — котра з них найгарніша, вирішив на користь Венери..

Псіхея — грецьке ім'я: psyche по-грецькому — «душа».

Нереєві дочки — Нереїди — морські німфи, дочки морського божества, старця Нерея, — втілення тихого моря.

Портун — бог-покровитель портів; до нього молилися, вирушаючи в мореплавання.

Салація — морська богиня, відповідала грецькій Амфітріті.

Палемон — грецький бог, покровитель бухт. За міфом, його мати Іно, дружина царя Атамалта, втікаючи від переслідувань божевільного чоловіка, кинулася з сином Палемоном (Мелікертом) у море. Вона й син вважались божествами — опікунами мореплавців. Зображення Палемона (Мелікерта) у вигляді хлопчика, який сидить на дельфіні, оточений морськими божествами, зустрічається на монетах багатьох грецьких міст.

Тритони — морські божества, зображувані у вигляді напівлюдей-напівриб. Сурмлячи в мушлю, вони здіймали морські хвилі.

За уявленнями стародавніх греків ї римлян, Океан — величезна ріка, яка омиває земну кулю.

Мається на увазі оракул Аполлона в Дідимі, неподалік Мілета в Малій Азії.

Переклад Андрія Содомори.

Антична музика розрізняла кілька тонів або ладів. Апулей у творі «Флоріди» (IV) називав такі: еолійський — характерний простотою, іонійський — багатством, лідійський — сумом, фрігійський — бадьорістю, дорійський — войовничістю.

Гіменеї — весільні пісні; Гімен, або Гіменей — бог шлюбу.

Зефір — західний вітер.

Сирени — напівжінки-напівриби, які приманювали чарівним співом мореплавців і вбивали їх (Гомер, «Одіссея», XII, 39–54, 166–200).

Згідно з античною міфологією, боги, входячи в стосунки із смертними жінками, не показували свого справжнього обличчя.

Раніше (кн. IV, розділ 32) згаданий був оракул у Дідимі, тепер він названий піфійськнм, бо найславнішим був оракул Аполлона в Дельфах — місті в місцевості Піфо; звідси — піфійський.

Див. примітку 42 до кн. II.

Амброзія — їжа олімпійських богів, яка підтримувала безсмертя й вічну молодість; тут це слово вжите в значенні: пахуча рідина, вживана богами.

Пан — аркадійський бог лісів та гаїв; він благословляє стада й пастухів, посилає успіх бджолярам, мисливцям і рибакам, блукає по горах і лісах з німфами й награє їм веселі пісні на винайденій ним очеретяній сопілці. Його уявляли з рогами, бородою, козлячими копитами, волохатим тілом і хвостом. Згідно одного з міфів, Пан закохався в німфу Ехо, завдяки якій його мелодії далеко лунали.

Ехо — гірська німфа. Богиня Гера покарала її тим, що Ехо не могла говорити, коли мовчали інші, і мовчати, коли інші говорили.

Заслужена кара, яка спіткала злостивих сестер, не вийшла від Амура, як слід було чекати (див. розділ 24), а від простодушної Псіхеї.

Німфи — жіночі божества, що, за уявленнями стародавніх греків, жили в лісах, горах, морях, криницях, печерах та гротах (відповідають нашим русалкам, мавкам тощо); втілення різноманітних сил природи.

Ори (Гори) — дочки Зевса й Феміди, божества пір року, порядку в природі; вважалися супутницями Афродіти (Венери) як богині родючості.

Музи — богині, покровительки поезії, мистецтва, науки. Вождем їх був Аполлон. Усіх Муз було дев'ять.

Венера погрожує Амурові, що, оскільки атрибути його влади (лук, стріли, смолоскип) виконані на її кошти і не оформлені юридично як подарунок або передача, то вона може їх у нього відняти.