Апулей - Метаморфози, або Золотий осел

Ніч в античному світі поділялась на чотири варти (від шостої години вечора до шостої години ранку). Час перебування вартового воїна на посту становив три години. Третя варта починалась опівночі.

Оливкова віть — символ прохання про мир, зокрема атрибут послів.

. .. підсудного… піддати тортурам… — тортурам вільнонароджених громадян не піддавали, але Луція змальовано як небезпечного грабіжника. Колесо як знаряддя катувань у римлян не застосовувалось, а тільки в греків.

Прозерпіна (в грецькій міфології Персефона) — володарка підземного царства, богиня земної родючості, дружина Орка (у греків — Аїда, або Плутона).

Підкорені Римом міста мали звичку обирати собі з-поміж знатних римлян патрона-опікуна, обов'язком якого було захищати інтереси тієї чи іншої общини перед римськими властями,

. .. богом… сьогоднішнього дня … — мається на увазі бог Сміху.

Йдеться про таблички з магічними заклинаннями, які мають діяти на шкоду якійсь особі.

Аякс (або Аянт) — один з найхоробріших грецьких героїв, учасників Троянської війни. Коли після загибелі Ахілла грецькі ватажки присудили його зброю Одіссею, Аякс збожеволів від образи і в приступі божевілля перебив отару овець, переконаний, що розправляється зі своїми кривдниками.

Сова вважалася птахом підземного царства й небіжчиків.

Кріп і лавровий лист мали широке застосування як в античній народній медицині, так і в чаклунстві.

Епона — богиня-опікунка коней, ослів та мулів. Її зображення неодмінне було для конюшень.

. .. Ім'я божественного Цезаря. — Ім'я видатного римського полководця, політичного діяча і письменника Гая Юлія Цезаря, який встановив у Римі військову диктатуру, стало загальною назвою римських імператорів, яких вшановували як богів, обожнюючи їх ще за життя, ставили їм храми й молилися. Луцій-осел хотів вигукнути: «О Цезаре!», але зумів вимовити тільки: «О».

Успіх (Вопиs Eventus) — римське божество, даритель удачі, щасливого завершення різних починань.

Лаврова троянда, тобто олеандр, рослина отруйна.

Лапіфи — міфічне напівдике войовниче плем'я, що жило на півночі Греції, у Фессалії, і вело постійні війни з кентаврами.

Кентаври (центаври) — дивовижні істоти, напівлюди-напівконі (верхня частина тулуба людська, нижня — кінська), які заселяли підгір'я Фессалії на півночі Греції. Переможені міфічним племенем лапіфів, були ущент перебиті.

Іронізуючи, Апулей наділяє розбишак гучними грецькими, іменами: Ламах — «вельми відважний», Алцим — «мужній», Тразилеон — «хоробрий, як лев».

Фіви — столиця Бертії, місто засноване, згідно з міфом, Кадмом. Семибрамні — постійний епітет Фів.

Хризерос (досл. «жадібний на золото») — ім'я, підходяще для міняйла — хапуги.

Платеї — місто в Беотії. Тут у 479 р. до н. е. греки здобули перемогу над персами.

Демохар — «той, хто радує народ» — ім'я, яке передає щедрість громадянина.

Заздрість (лат. Invidia) — уособлення заздрощів. Опис цього демона дає Овідій у «Метаморфозах» (II, 760).

Новелу про перерядження людини у ведмедя запозичив в Апулея італійський новеліст Джованні Фіорентіно.

Марс, бог війни, є одночасно покровителем розбійників.

Салії (досл. «скакуни») — жерці культу Марса, які під час свята на честь бога, танцюючи й співаючи гімни, проходили по вулицях Рима. Завершенням цього свята був пишний бенкет, який увійшов у прислів'я.

Лемури — злі і мстиві душі небіжчиків — жахливі страховиська..

Протесілай — перший грецький герой, який загинув при облозі Трої від руки Гектора. Одержавши наказ вирушати в похід, він не встиг довести до кінця весільного обряду.

Аттіс — вродливий юнак, коханий і жрець фрігійської богині Кібели. За міфом, сам кастрував себе на власному весіллі.

На знак благочестивої пошани в античні часи люди піднімали праву руку до вуст і цілували її.