Ivan Danilewsky - ЧЕРВОНА АРМІЯ І РЕЙХСВЕР

Автори мемуарів намагалися визначити межі радян­сько-німецької дипломатії, політичні розрахунки і вихо­дячи з них вирішити національні й міжнародні проблеми. Теми військово-технічного співробітництва вони окремо не торкались. Але намагалися знайти причини зближен­ня СРСР і Веймарської республіки, дати власну оцінку подіям міжвоєнного часу, військовим реформам і діям політиків цих країн. Слід зазначити, що ці роботи харак­теризуються солідною документальною й історіо­графічною базою.

На початку 1990-х років вийшло декілька статей, в яких історики намагались розкрити військово-технічні контакти СРСР та Німеччини в 20-х роках XX століття. Зокрема, А. Ахтамзян у статті «Військове співробітницт­во СРСР і Німеччини в 1920— 1933 рр.», проаналізувавши нові документи, в хронологічному порядку виклав ос­новні моменти військового співробітництва між арміями обох країн. Уже на початку статті автор ставить питання, чи було таке співробітництво в інтересах Радянської дер­жави, і намагається дати відповідь на нього. Без сумніву, стаття мас науковий інтерес, хоча в ній недостатньо чітко розкривається політичний аспект співробітництва. Мова йде про дипломатичний зондаж у Берліні й Москві.

Ахтамзян наводить багато цікавих характеристик, які да­вали німецькі військові Червоній армії. У результаті ав­тор робить висновок про те, що саме Німеччина була ду­же зацікавлена в співробітництві з СРСР, саме вона була ініціатором радянсько-німецьких військових перего­ворів і отримала більшу користь від співробітництва.

У 1991 р. в «Военно-историческом журнале» вийшла стаття С. Горлова «Військове співробітництво СРСР і Німеччини в 20-х роках», в якій автор не претендує на ви­черпне висвітлення теми, і все ж стаття може допомогти розібратися у важких дипломатичних перипетіях 1920-х років. Цінність цієї статті полягає передусім у тому, що автор посилається на документи, які до цього часу ніде не публікувалися. Крім того, цікавою є думка С. Горлова про те, що Рапалльський договір став першим офіційним міжнародним визнанням рівноправності систем влас­ності — соціалістичної й капіталістичної. За такою ж са­мою схемою була написана стаття В. Бойцова[20], надруко­вана в газеті «Армия». Основне завдання автор вбачав у тому, щоб пролити світло на співробітництво СРСР і Німеччини у військовій сфері.

Проблеми радянсько-німецьких військових контактів висвітлює А. Зданович у статті «Таємні лабораторії рейхсверу в Росії»[21], але він основну увагу приділяє тільки так званій «військовій кооперації», тобто створенню на території СРСР німецьких промислових об'єктів, а також баз для навчання німецьких військово-технічних кадрів. І робить висновки про те, що співробітництво з Німеччи­ною привело до закладення основ сучасних структур військової промисловості Радянського Союзу. Була роз­ширена програма навчання військово-технічних кадрів і розроблена концепція, теоретичні погляди на підготовку військових.

Солідний добір раніш засекречених радянських доку­ментів, які безпосередньо стосуються теми, що досліджується, опублікував С. Горлов у журналі «Между- народная жизнь»[22].

Узагалі, при роботі над дослідженням періодичні ви­дання стали досить корисною групою джерел — журнали «Армия», «Военно-исторический журнал», «Вопросьі ис- тории», «Гутен таг», «История СССР», «Інформаційний бюлетень прес-бюро дипломатичного відділу Наркомату закордонних справ УРСР», «Новая и новейшая история», «Советские архивьі», «Український історичний журнал»; газети «Известия», «Правда», «Красная звезда», «Комму- нист» та інші. Крім згаданих вітчизняних видань, у роботі використовувалася також іноземна преса — газети й журнали: «Вегііпег ТадеЬ1аШ>, «Оег Апдгіїї», «Оіе Коїе РаЬпе», «Оіе УоззісЬе 2еі1ипд», «Мііііаг — ТесЬпізсЬе Ргапкїигі», «№ие 2йгісЬег 2еіІипд», «Уотагіз», статті в яких переважно присвячувалися політичним і еконо­мічним аспектам радянсько-німецьких взаємовідносин, натякаючи на вузько'технічний характер співробітництва між обома країнами. При роботі над дослідженням вико­ристовувалися договори й протоколи переговорів між урядами СРСР і Німеччини, які були надруковані в періодичних виданнях.

Аналітичні та інформаційні дані періодики допомогли доповнити дані архівних матеріалів, а в деяких випадках дозволили ліквідувати прогалини в них. Особливо при­вертають увагу сторінки, в яких мова йде про військове співробітництво, у ході якого при німецькому підпільно­му генеральному штабі проходили навчання вищі чини Червоної армії, а в Радянському Союзі набували фаху німецькі офіцери та інструктори, а також про ор­ганізацію військово-технічних лабораторій рейхсверу на території Радянської Росії.