Ivan Danilewsky - ЧЕРВОНА АРМІЯ І РЕЙХСВЕР

Друга світова війна і причини її виникнення вже понад шістдесят років залишаються в центрі уваги вітчизняної й зарубіжної історіографії. Процес її дослідження пере­живав як активні періоди піднесення, так і спад. Періоди активності, як правило, співпадали з новими можливос­тями доступу до архівних матеріалів, мемуарів та іншого роду джерел, що створюватш для дослідників сприятливі умови для поглиблення дослідження. Чималу роль у цьо­му процесі відігравали зміни політичної ситуації у світі, наприклад загострення й припинення «холодної війни».

Незважаючи на актуальність досліджуваної теми, історія радянсько-німецьких відносин через призму військового співробітництва до цього часу вітчизняною історичною наукою майже не вивчалася. У довоєнний час ця проблема була просто недоступна для вчених, оскільки була частиною політики, а у повоєнний період вона замовчувалася вже з кон'юнктурних міркувань. Слід відмітити, що вся історія радянсько-німецьких від­носин у міжвоєнний період стала заручницею ідеоло­гічної політики КПРС.

Джерельною базою дослідження стали документи архівів України й Російської Федерації: Центральний державний архів вищих органів влади та управління Укра­їни (ЦДАВО), Центральний державний архів громад­ських об'єднань України (ЦДАГО), Архів зовнішньої політики Російської Федерації (АЗПРФ) і Російський дер­жавний військовий архів (РДВА).

Так, у фондах ЦДАГО були вивчені матеріали Цент­рального комітету Комуністичної партії України (фонд 1),

12 які містять документи відділів ЦК КП(б)У (оп. 20, ч. 1,2,3). Особливу увагу привернули документи, що відносяться як до РРФСР, так і до УСРР, а саме — створення апаратів Берлінського представництва у вигляді відділів імпорту, експорту, фінансових, економічних і транспортних пи­тань, витрати по загальному апарату, які розподілялися між РРФСР і УСРР, а також їх звіти, доповідні записки й циркуляри, договірні відносини з Німеччиною з 1921 р., листування трестів із підприємствами та закордонними, зокрема німецькими, представництвами трестів, звіти про приїзд німецьких комісій, які працювали в основно­му за двома напрямами: виявлення технічних можливо­стей районів та фінансування й кредитування. Було та­кож розглянуто практику відряджень німецьких інже­нерно-технічних кадрів, участь представників німецьких фірм у монтажі промислового обладнання на території Радянського Союзу.

У ЦДАВО України було опрацьовано документи Все­українського Центрального Виконавчого Комітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (ф. 1); Рад Народних Комісарів УСРР (ф. 2); Народного комісара закордонних справ УСРР (ф. 4); Української економічної наради при Раді Народних Комісарів УСРР (ф. 3040). Використання цих матеріалів дало змогу про­аналізувати найважливіші напрями, форми й засоби укра­їнсько-німецького виробничо-технічного співробітни­цтва, простежити його хід і динаміку. Зокрема, висвітлити участь представників німецьких фірм у монтажі проми­слового обладнання в Україні, проведенні консультацій українським фахівцям, доповіді радянських інженерів про поїздки за кордон і встановлення економічних зв'язків із Німеччиною. Було розглянуто угоди з консорціумом німе­цьких банків, із різними товариствами підприємств Німеч­чини, опрацьовано фінансові звіти тощо.

Вивчення документів українських архівів дозволило також детально простежити аспекти виробничо-тех­нічного співробітництва України, РРФСР і Німеччини в досліджуваний період, виявити його особливості, зроби­ти необхідні висновки й узагальнення.

Архіви Російської Федерації дозволили більш детально дослідити комплекс радянсько-німецьких відносин у міжвоєнний період. Так, в архіві зовнішньої політики Російської Федерації (АЗПРФ) було опрацьовано матері­али іменних фондів державних діячів СРСР — Г.В. Чи- черіна (ф. 04); М.М. Литвинова (ф. 05); М.М. Крестинсь- кого (ф. 10).У дослідженні в основному використано лис­ти вищим партійним діячам СРСР, доповідні записки, які стосувалися співробітництва обох сторін, пам'ятні запис­ки, в яких розкриваються авіаційні, артилерійські питан­ня, питання інженерної справи, оптики й морського відомства, хімічні питання й орієнтовні плани майбутніх випробувань, орієнтовні кошториси, звіти про відряджен­ня червоних командирів на маневри до Німеччини, звіти про німецькі підприємства в СРСР та інші документи.

Високою інформаційною насиченістю відзначаються матеріали Російського державного військового архіву (РДВА). При підготовці дослідження у фондах архіву бу­ли використані матеріали Управління справами РВР СРСР (ф. 4); Головного управління Військово-повітряних сил РСЧА (ф. 29); Управління Південної мозирської групи військ Західного фронту (травень — грудень 1920 р.) (ф. 258); Управління командуючого всіма збройними силами на Україні і в Криму (1920-1935) (ф. 25899); Головного управління по закордонному постачанню Центрального управління постачання РСЧА (ф. 31863); Секретаріату Народного комісара оборони СРСР (ф. 33987); Секре­таріату першого заступника голови РВР СРСР (ф. 33988); Управління начальника озброєнь РСЧА (ф. 33991), які містять документи секретаріату Управління справами РВР СРСР (ф. 4, оп. 1); Управління справами Народного комісара оборони (1917-1940) (ф. 4, оп. 14); І управління (учбового управління РСЧА) (ф. 29, оп. 23); докумен­ти РВР Українського військового округу (1920—1934) (ф. 25899, оп. 1); Відділу зовнішніх замовлень НКО СРСР (1917-1933) (ф. 31863, оп. 1.); документи Голови РВР СРСР (1918— 1934) (ф. 33987, оп. 1, оп. 2); секретаріату заступни­ка Голови РВР (ф. 33988, оп. 2); документи Управління на­чальника озброєнь РСЧА (1929- 1930) (ф. 33991, оп. 1).