Молитва його, коли він був у печері.
1Голосом моїм до Господа взиваю: голосом моїм до Господа молюся.
2Розповім Йому всі печалі мої, і скорботу мою Йому сповіщу.
3Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, де ходив я, поставили сіть на мене.
4Дивився я навкруги — і ніхто не впізнавав мене. Не стало захисту, і ніхто не дбав про душу мою.
5Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
6Вислухай моління моє, бо я дуже знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші за мене.
7Виведи з темниці душу мою, щоб славити ім’я Твоє. На мене чекають праведники, поки явиш мені милість Твою.
142 псалом
Псалом Давида, [коли його переслідував син — Авессалом.]
1Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй.
2І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
3Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих.
4І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.
5Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.
6До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою.
7Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.
8Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.
9Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,
10навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди;
11імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою
12і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.
Слава…
Тропарі
Після 19-ї кафізмиТрисвяте...
І тропарі, глас 7.
Дякуючи, славлю Тебе, Боже мій, що Ти всім грішникам даєш покаяння. Не осором же мене, Спасителю, коли прийдеш судити нас за недобрі діла наші.
Слава...
Без ліку нагрішив я перед Тобою, Боже мій, і страшної кари сподіваюся, але змилосердься наді мною і спаси мене.
І нині...
Пресвята Богородице! Я вдаюся до Твоєї безмежної милості: розірви кайдани гріхів моїх.
Господи, помилуй (40 разів).
Молитва
Владико Господи Ісусе Христе! Ти стражданнями Своїми мої страждання зцілив і ранами Своїми мої сльози вилікував. Дай мені грішному сльози покаяння; освяти тіло моє пахощами Твого животворчого Тіла і насити душу мою Твоєю чесною Кров'ю — від гіркоти, що нею мене супротивник напоїв. Піднеси мій розум до Тебе, бо він прилип до землі, і виведи мене з ями погибелі, бо я не маю покаяння, не маю душевного жалю за гріхи. Не маю сльози втішно, що приводить дітей Твоїх до їх насліддя. Я затьмарив свій розум у життєвих пристрастях і, як хворий, не можу звести очей моїх до Тебе; не можу зігріти себе покаянними до Тебе сльозами. Але, Владико, Господи Ісусе Христе, подателю блага, даруй мені всеціле покаяння, дай і серце невтомне, щоб знайти Тебе; пошли мені благодать Твою та онови в мені подобу Твого образу. Я відхилився від Тебе, але Ти не покинь мене, прийди та знайди мене; приведи мене до стада Твого та приєднай до вибраних овець святої Твоєї отари. Підкріпи мене поживою святих Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх Твоїх святих. Амінь.
143 псалом
Псалом Давида.
[Проти Голіафа.]
1Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви.
2Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене.
3Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них?
4Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає.
5Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим.
6Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх.
7Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих,
8що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
9Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі,
10бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого.
11Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди.
Читать дальше