Абу-ль-Фарадж - Смішні оповідки

124. На кого схожий актор

В одного чоловіка запитали:

— На кого схожий актор?

Він відповів:

— На жебрака, що в одній руці тримає грязюку, а другою тягнеться по милостиню. I якщо ти йому не скажеш: «візьми», то він тебе закаляє.

125. Хто присягнеться

Блазень позичив у знайомого грошей, а коли настав час віддавати, почав відмагатися: мовляв, він нічого не брав, і дарма до нього чіпляються.

Тоді обурений знайомий запізвав його до суду.

Суддя покликав блазня і зажадав від нього присяги в тому, що не позичав грошей.

Блазень відповів:

— Нехай краще присягнеться мій брат, бо мені достеменно відомо, що ніяких грошей він не брав.

126. Задурно нічого не дають

В одного актора запитали:

— Хотів би ти одержати зузу?

— Так,— відповів той,— але без нагаїв.

— А до чого тут нагаї? — запитали його.

— Я знаю, що в наш час нічого задурно не дають,— відповів актор.

127. Кому не слід пити вина

Один блазень сказав:

— Є шість категорій людей, яким не слід пити вина: тим, хто має дурний вигляд, коли п'є; тим, хто надто хапкий до бійки; тим, хто закушує самими овочами і через те швидко п'яніє; тим, хто голодний; тим, хто хмеліє з першого ж келиха; тим, хто бруднить свій одяг.

128. Взаємні надії

Коли актор напився п'яний, дружина йому сказала:

— Марні мої надії на те, що ти врешті порозумнішаєш і не будеш пити.

Актор відповів:

— Я теж сподівався, що ти перестанеш купувати ласощі. Твоє масло, мука і цукор, з якого ти готуєш мартоху11, доведуть мене до убозтва.

129. Не той доказ

Якось актор посварився з дружиною і зажадав розлучення. Дружина плачучи говорила до нього:

— Як ти можеш так робити, згадай, скільки років ми прожили разом.

Актор відповів:

— Це найгірший для тебе доказ, саме за ці довгі роки ти мені і набридла.

130. Пильна потреба

Актор звернувся до дружини:

— Зроби мені ключ. Я хочу його мати.

— А хіба в тебе є речі, які треба зачиняти? — здивувалася вона.

— Поки що ні,— відповів актор,— та зараз ми зачинемо холодне повітря, а коли розбагатіємо, то будемо там зберігати м'ясо, овочі, масло.

131. Де кому бути

Блазень прийшов додому і побачив у своїй постелі решето. Тоді він підійшов до стіни, де був забитий цвях, і повиснув на ньому, зачепившися одежею.

Дружина вельми здивувалася, а блазень відповів:

— Якщо вже я знайшов у своїй постелі решето, то гадав, що повинен зайняти його місце.

132. Запевнив

Блазень залишився без грошей, і дружина звеліла йому позичити їх у торгівця.

Але той вимагав щось у заставу.

Блазень не мав чого дати і сказав:

— Ти дай мені грошей без застави, а я обіцяю тобі, що як завчасу не віддам, то не зрікатимуся боргу.

133. Ні те ні се

Один актор говорив слузі:

— Коли я посилаю тебе з дорученням і ти повертаєшся, спевнивши його, то кажи: «пшениця», а як ні — «ячмінь».

Якось слуга повернувся додому, а господар питає:

— Пшениця чи ячмінь?

— Ні те ні се,— відповів слуга.

— Як це? — здивувався актор.

— Я не тільки не спевнив вашого доручення, але мене ще й побили.

134. Що звелів суддя

Суддя звелів за якусь провину поголити блазневі бороду.

Цирульник, що мав це зробити, попрохав блазня надути щоки, але той відповів:

— Ти справжнісінький осел. Що тобі звелів суддя: голити мені бороду чи вчити надувати шоки?

135. Невідповідність

Блазня, який мав багато дітей, запитали:

— Скільки їх у тебе?

— Клянусь аллахом, що не відаю. Але достеменно знаю, що більше, ніж ночей, які я провів за все життя зі своєю дружиною.

136. В майбутньому зарахується

Одного блазня обмовили, і суддя звелів дати йому п'ятдесят нагаїв.

Минув час, і виявилося, що блазня покарали нізащо.

Суддя попрохав пробачення, але нещасний відповів:

— Дарма, я звик до такої кривди. Та вже коли я насправді завиню, то ти зарахуй мені цих п'ятдесят нагаїв.

137. Якби в Мойсея був мед

Дружина приготувала акторові печива з медом і поцікавилася, чи йому посмакувало.

— Авжеж, — відповів актор. — Якби Мойсей прийшов до фараона з медом, а не з самим посохом, той би його не покарав.

Цим він хотів сказати, що коли дружина й надалі частуватиме його печивом із медом, то він не сваритиметься з нею і не битиме її.

138. Хоч води без баклажанів

Якось одного блазня запросили на багатий обід.

В тому домі все готувалося з баклажанами. А блазень якраз страшенно не любив баклажанів.

Коли він помітив, що йому нічого їсти, бо жодної страви без баклажанів не було, він сказав: