Абу-ль-Фарадж - Смішні оповідки

214. Зуза замість динара

Молодий, але дуже скупий чоловік одружився з вродливою дівчиною.

Від перших днів подружнього життя він так дозоляв їй своєю скнарістю, що та змушена була його покинути.

Але вродою своєю вона так уславилася, що про неї почув сам цар, а як побачив її, то привіз до свого палацу, і вони побралися.

Збігло трохи часу, вона проїздила з почтом столицю і несподівано зустріла свого колишнього чоловіка. Під ту хвилю їй із рук випала монета, і вона звеліла йому:

— Підніми мою зузу, що впала біля твоїх ніг.

Він підняв і сказав, що то не зуза, а динар.

Цариця відповіла:

— Щасливий той день, коли бог послав мені замість зузи динар.

Вона натякала на нього й на царя, за якого тепер вийшла заміж.

Розділ 9. Мудрі вислови грецьких філософів

215. Підстава для доброго гумору

У славетного грецького філософа Сократа хтось запитав:

— Чому я ніколи не бачив тебе засмученого?

Сократ відповів на це:

— Бо я не маю нічого такого, за чим можна сумувати, коли його втратиш.

216. Нема чого турбуватися

З Діогена любили пожартувати і якось його запитали:

— Що ти робитимеш, якщо твоя бочка поломиться?

Діоген відповів:

— То не біда. Хіба місце, яке я займаю, може поломитися?

217. Бажані плоди

Якось Сократ подорожував і побачив повішену на дереві жінку.

Він спинився і сказав своїм друзям:

— Велике було б то благо, якби всі дерева давали такі плоди.

218. Дивне бажання

Коли Сократа хотіли стратити, одна жінка заголосила:

— О, яке нещастя, ти нічим не завинив, а тебе хочуть відправити в підземне царство мертвих!

Сократ відповів їй:

— Таки правда, що немає створіння, дурнішого за жінку. Невже ти хочеш, щоб я накоїв чогось поганого, і мене скарали як злочинця?

219. Філософський підхід

Один філософ віддав заміж доньку за бідного, хоч до неї сватався і багатий.

Його запитали, нащо він так зробив.

Філософ відповів:

— Багатий — дурень і все одно колись зубожіє, а бідний має добрий глузд і з часом розбагатіє.

220. Найбільше щастя

Філософа запитали:

— Що є найбільшим щастям для всякою народу?

Філософ відповів:

— Смерть самодура, що править країною.

221. Хто дужчий

Філософа запитали:

— Хто дужчий за царя?

— Я! — відповів він. — Цар — раб власних пристрастей, а я — їхній повелитель.

222. Дві можливі розради

— Чим може втішитися людина, яка спила келих нещастя? — запитали іншим разом.

Відповідь була така:

— Дурень — тим, що подібне сталося не тільки з ним, а розумний — усвідомленням неминучості цього нещастя.

223. Не звіряйся двом

Відомо, що Арістотель був учителем Александра Македонського. Якось він напоумлював майбутнього полководця:

— Якщо маєш таємницю, то не звіряй її одразу двом. Бо коли її буде розголошено, ти не зможеш з'ясувати, хто саме винен. Як покараєш обох, то постраждає і невинний. А як подаруєш обом, то знов-таки скривдиш невинного, бо він твого дарування не потребував.

224. Хто розумний

У філософа запитали:

— Яку людину можна вважати за розумну?

Філософ відповів:

— Ту, яка знає свої можливості і не намагається досягнути недосяжного.

225. Пряма й крива

Арістотель про дурнів і розумних казав так:

— Розумна людина завжди знайде спільну мову з іншою розумною людиною, а дурень ніколи не погодиться ні з розумним, ні з дурним. Схематично їх можна зобразити лініями: всі прямі між собою суміщаються, а криві не суміщаються ні з прямими, ні між собою.

226. Діогенове застереження

Якось Діоген покинув свою бочку і пішов прогулятися містом.

Побачивши байстрюка, що жбурляв у перехожих камінням, він озвався до нього:

— Облиш пустувати, а то ще влучиш у власного батька.

227. Не додавай зло до зла

Один філософ казав знайомому, який навчав дівчину письма:

— Ти додаєш зло до зла, вмокаєш в отруту вістря списа, що може влучити в тебе. Жінка й без того має доволі чар, які зав'язали світ не одному з нашого брата.

228. Вогонь на вогні

Під час якогось свята філософ помітив дівчину зі смолоскипом у руці і сказав:

— Вогонь на вогні, до того ж вогонь, що несе, сильніший за вогонь, який несуть.

229. Жінки в театрі

В театрі філософ помітив пишно вбрану жінку й сказав:

— Хіба ти прийшла дивитися виставу? Ти хочеш, щоб на тебе дивилися!

230. Характерна риса

Один придворець, щоб поглузувати з філософа, спитав його:

— Чому правитель тебе недолюблює, а до мене такий ласкавий?

Філософ відповів: