Іван Керницький - Король стрільців

Г р и ц ь. Гм!.. Воно ніби так…

С п р а в н и к, к а с і є р, к р а м а р. Ая, ая… Так воно і є…

Н а с т я (на боці) . Ой, татуньцю небесний! Коби то вони обоє були фальшиві!.. Я, хоч гинь, не маю що тепер тому другому зварити!..

Р е в і з о р (рішучим голосом до війта) . Пане добродію! Прошу зараз арештувати цього душогуба!

П а н о к. Поволі, пане, поволі. А чому не вас?

Р е в і з о р. Я є делегатом Ревізійного союзу!

П а н о к. І я також!

Р е в і з о р. Брешете, пане добродію! Покажіть це чорне на білім.

П а н о к. Прошу! Зараз покажу. (Відчиняє ревізорову течку) .

Р е в і з о р. Віддай мої акти, розбійнику! (Хапає за течку і старається видерти її від панка. Цей не пускає) .

В і й т. Спокій, панове, спокій, бо зараз скажу вас обох замкнути!

П о л і ц а й (уважно приглядається панкови) . Га, пане начальнику! Гляньте-но на того тоншого! Та ж це той, про якого нам писано з поліції! Той самий, при’сяй Богу, той самий!

В і й т (приглядається панкови) . Чекай-но! Зараз ми переконаємося. Слухайте, пане ласкавий. Ви називаєтеся Йосиф Буйда, так чи ні?

П а н о к (дивиться в землю) . Ні!

В і й т. Уроджений в Пацанові?

П а н о к. Ні!

В і й т. Відбув кару однолітної в’язниці за крадіж?

П а н о к. Ні!

Р е в і з о р (тиче панкови під ніс посвідку) . Отже брешете, пане добродію! В живі очі брешете. А це що?.. Пане начальнику! Ось де леґітимація цього пана. Маєте чорне на білім, що це той самий пташок, про якого ви говорите!

В і й т (бере посвідку в руки) . Так!.. Та ж це посвідка звільнення з криміналу… Ну, пане ласкавий, що ви на то скажете?

П а н о к (мовчить).

В і й т (кладе йому руку на плече) . Попався, братіку! Доки крутив, то крутив, а тепер вже не втне Панько тіста. До громадського уряду прийшов з поліції докладний опис, який цілком годиться з зовнішним виглядом вашої особи. Ви є небезпечним злодієм, якого нам приказали до двадцять чотирьох годин виправити зі села, а в разі опору замкнути. (До поліцая) . Так, Гарасиме?

П о л і ц а й. Так, пане начальнику, при’сяй Богу, що так!

В і й т. Тепер, паньцю, пакуйте манатки і гайда зі мною. Цеї ночі ще переспитеся в холодній, а завтра рано підете собі на чотири вітри. (До поліцая) . Гарасиме! Ви тим паном заопікуєтеся?

П о л і ц а й. Так, пане начальнику, при’сяй Богу, що так!

П а н о к (почухався в потилицю) . Ну, то називається — трудно. Накрили хлопа… (До ревізора) . Пане інспектор, беріть свої акти і дайтеся ними випхати. (До Гриця) . Вам, пане Цибуля, я щиро дякую за гостину. Тримайтеся моцно, не робіть такої сумної міни, бо кризи вже довго не буде. То я вам кажу! (До Насті). Вам, стрийно, спасибі за добру вечерю. Не жалуйте за нею, бо це вже пропало. (До справника, касієра, крамаря) . Вам, панове господарі, велике спасибі за добровільну складку на бідного безробітного. Знаєте, як то кажуть: громада по нитці, а бідному шнурок!..

Р е в і з о р (до справника й інших) . Що за складка, пане добродію? Може, той обманець видурив від вас які гроші?..

С п р а в н и к (понурив очі додолу) . Ні, ні, писуню…

К а с і є р (задивився в землю) . А, де там, любцю…

К р а м а р (задивився на стелю) . Га, Господи Боже!..

П а н о к (злобно всміхається) . Так, так! Мовчи, язичку, будеш їсти кашу!.. (До публики) . Гей, гей! Яка то нині непевна людська доля. Перед хвилею був чоловік інспектором, а тепер мусить іти спати до Іванової хати… Але добре, що трохи фльоти видурив. Буде на нові черевики і ще на витрихи зістанеться. (До всіх) . Найнижчий слуга панів.

П о л і ц а й (бере панка за обшивку) . Йди вже, йди. Не говори багато. (Випроваджує його) .

----------------------------------------------

Друкується за виданням:

Керницький Іван. Мітинґ. — Львів: Українське видавництво, 1942

----------------------------------------------

К о л т у н — голова сільради.

П о п е р е ч н и й — аґітатор.

Т о в а р и ш П е й с а т и й — секретар райпарткому.

Т о в а р и ш С в и н е н к о — начальник райземвідділу.

І в а н П и р і г — 1-й делеґат.

П а р а н я Цебричок — 2-й делеґат.

С е н ь к о Б а й с т р ю к — комсомолець, 3-й делеґат.

С е л я н и, м о л о д ь.

Дія відбувається в галицькому селі під час більшовицької окупації.

Р е ж и с е р с ь к і з а в в а г и: де сцена невелика і не може помістити більшої кількости осіб, частину акторів (другорядні ролі) можна розмістити теж і між глядачами.