Ольга Токарчук - Правік та інші часи

Він знову ходив до громадської бібліотеки й брав цілі сумки книжок, бо здавав собі справу з того, що маса чотирикратних речей уже записана раніше.

В бібліотеці було багато книжок з красивим екслібрисом дідича Попельського — над купою каміння ширяв птах, подібний до орла. Птах тримав пазурами слово ФЕНІКС. Над птахом виднів напис: «Ex libris Фелікса Попельського».

Ізидор просив лише книжки з «Феніксом» — це було ознакою добротности. На жаль, він швидко з’ясував, що все зібрання книжок починається лише від Л. На жодній з полиць не знайшов авторів з прізвищами від А до К. Тож читав Лао-цзи, Леніна, Лойолу, Лукіана, Ляйбніца, Маркса, Марціала, Майрінка, Міцкевича, Ніцше, Оріґена, Парацельса, Піфагора, Платона, Плотіна, По, Порфирія, Пруса, Руссо, Сведенборґа, Сінкевича, Словацького, Сократа, Спенсера, Спінозу, Тертулліана, Фому Аквінського, Тов’янського, Фалеса з Мілета, Фройда, Шекспіра, Шиллера, Честертона, Юнґа. А що більше читав, то більше йому бракувало авторів початкових літер: Авґустина, Авіценни, Андерсена, Арістотеля, Блейка, Верґілія, Верна, Вольтера, Гайне, Геґеля, Гельдерліна, Гомера, Гофмана, Гюґо, Ґріммів, Ґьоте, Данте, Дарвіна, Діогена, Екгарта, Ерігена, Клеменса, де Кеведо-і-Вільєґаса. Також прочитав удома сучасну енциклопедію, однак не став од цього ні мудрішим, ані кращим. Зате мав дедалі більше для запису в своїх таблицях.

Одні четвірки були явними, достатньо було лише уважности:

Кисле Солодке Гірке Солоне,

або:

Коріння Стебло Цвіт Плід,

або:

Зелене Червоне Блакитне Жовте,

або:

Ліво Верх Право Низ.

А також:

Око Вухо Ніс Губи.

Багато таких чотирикратностей він знайшов у Біблії. Окремі з них здавалися більш первісними, старими й породжували інших. Мав таке враження, що під його вікном четвірки й множаться до безкінечности. Нарешті почав підозрювати, що сама безкінечність теж мусить бути чотирикратна, як ім’я Бога:

J H W H

Чотири пророки зі Старого Заповіту:

Ісая Єремія Єзикіїл Даниїл.

Чотири річки Едему:

Пішон Ґіхон Тигр Єфрат.

Лики херувимів:

Людина Лев Віл Орел.

Чотири Євангелісти:

Матвій Марко Лука Іван.

Чотири основні чесноти:

Мужність Справедливість Мудрість Поміркованість.

Чотири вершники Апокаліпсису:

Завойовник Убивця Голод Смерть.

Чотири стихії (за Арістотелем):

Земля Вода Повітря Вогонь.

Чотири аспекти свідомости:

Сприйняття Відчуття Мислення Інтуїція.

Чотири королівства в Кабалі:

Мінералів Рослин Тварин Людей.

Чотири аспекти часу:

Простір Минуле Теперішнє Майбутнє.

Чотири алхімічні складники:

Сіль Сірка Азот Ртуть.

Чотири алхімічні функції:

Coagulatio Solutio Sublimatio Calcinatio.

Чотири літери святої силаби:

A O U M.

Чотири кабалістичні сфіроти:

Любов Краса Сила Влада.

Чотири стани існування:

Життя Помирання і смерть Період після смерти Відродження.

Чотири стани свідомости:

Летаргія Глибокий сон Легкий сон Ява.

Чотири якості створеного:

Сталість Плинність Леткість Світло.

Чотири здатності людини (за Галеном):

Фізична Естетична Інтелектуальна Моральна й духовна.

Чотири основні арифметичні операції:

Додавання Віднімання Множення Ділення.

Чотири виміри:

Широта Довгота Висота Час.

Чотири стани скупчування:

Тверде тіло Рідина Газ Плазма.

Чотири основи, що творять РНК:

Аденін Гуанін Урацил Цитозин.

Чотири темпераменти (за Гіппократом):

Флеґматик Меланхолік Санґвінік Холерик.

А список усе ще був неповним. Не міг бути повним, бо тоді б закінчився світ. Так думав Ізидор. Думав також, що він натрапив на слід ладу, котрий зобов’язує в усьому всесвіті на своєрідну божу абетку.

З часом вишукування чотирикратних речей змінило Ізидорів розум. У кожній речі, в кожному щонайменшому явищі він убачав чотири частини, чотири стадії, чотири функції. Бачив чергування четвірок, пучкування їх у вісімки і шістнадцятки, постійне перетворення чотирикратної алгебри життя. Для нього вже не існувала квітнуча яблуня в садку, а чотирикратна щільна структура, складена з коріння, стовбура, листя та квітів. І, що цікаво, — четвірка виявилась безсмертною: восени на місці квіток були плоди. Те, що взимку з яблуні залишалися тільки стовбур і коріння, Ізидор мусив обдумати. Винайшов право редукування четвірки до двійки — двійка є періодом відпочинку четвірки. Четвірка перетворювалася на двійку, коли спала, як дерево взимку.

Речі, котрі не відразу виявляли свою внутрішню чотирикратну структуру, були для Ізидора викликом. Якось він приглядався до небожа Вітека, який намагавсь об’їздити молодого коня. Кінь хвицався і скидав його на землю. Ізидор подумав, що структура, звана в повсякденні «вершником», лише на перший погляд видається двохелементною. Звичайно, існує передусім людина, а також кінь. Існує ще й третя цілість, а саме: вершник. Тож де ця четверта?