Станіслав Стеценко - Війни художників

Здесь есть возможность читать онлайн «Станіслав Стеценко - Війни художників» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війни художників: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війни художників»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника- нелегала Миколи Глущенка (у книжці — Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі — Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, — так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Війни художників — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війни художників», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

6. Хоча шанси на успіх незначні, я, звичайно ж, зроблю все, що в моїх силах, щоб спробувати реалізувати цей план. Хід бесіди покаже, чи зможу я торкнутися цієї теми й розвинути її. Що стосується запрошення Сталіна, то для початку може бути запропонована зустріч у якомусь прикордонному місті.

Шуленбург

* * *

Т е л е г р а м а

№ 570 від 3 квітня

Берлін, 3 квітня 1940. Відправлено о 13 год. 32 хв.

Москва, 3 квітня 1940. Одержано о 17 год. 50 хв.

Канцелярія міністра — послу Шуленбургу

Строго секретно.

Повинна бути розшифрована особисто.

На Вашу телеграму № 599 від 30 березня.

Імперський міністр закордонних справ, проаналізувавши ваші аргументи, дав указівку не проявляти подальшої ініціативи щодо візиту керівників СРСР.

Заступник імперського міністра

Шмідт

* * *

30 березня й 5 квітня 1940 року англійцями були зроблені розвідувальні польоти над територією СРСР.

Перед сходом сонця 30 березня 1940 року «Локхід-12А» піднявся з бази Хабанія в Південному Іраку і взяв курс на північний схід. За штурвалом сидів кращий пілот-розвідник королівських ВПС, австралієць Сідней Котон. Завдання, поставлене перед екіпажем із чотирьох осіб, якими командував Г’ю Мак-Фейл, особистий асистент Котона, полягало в повітряній розвідці радянських нафтових родовищ у Баку.

На висоті 7000 метрів «Локхід» робив кола над столицею Радянського Азербайджану. Клацали затвори автоматичних камер, а два члени екіпажа — фотографи з королівських ВПС — робили знімки ще й ручними камерами. Близько 11 години літак-шпигун приземлився в Хабанії. Через чотири дні він знову піднявся в повітря. Цього разу було зроблено детальну фотозйомку нафтоперегінних заводів у Батумі. Для радянських протиповітряних сил візити літака-розвідника залишилися непоміченими.

* * *

Газета «Правда Азербайджана», 30 березня 1940 року

Велики итоги побед, которые одержала Азербайджанская республика под руководством Коммунистической партии и великого кормчего советской земли товарища Сталина. В Азербайджане не было своей индустрии, ее создали в рекордно короткий срок. За годы сталинских пятилеток в республике возникли новые отрасли промышленности — нефтедобывающая и нефтеперерабатывающая, озокеритная, серная, пищевкусовая, стекольная.

* * *

5 квітня 1940 року, 15 год. 23 хв.

Москва, Кремль

Берія зі свого кабінету говорив зі Сталіним по телефону. Він прикривав одне вухо, щоб якийсь випадковий звук не завадив йому ловити кожне слово і навіть інтонації голосу вождя:

— Так, Кобо, пам’ятаю. Потрібна інформація про Адольфа як про художника! Працюємо! Делегація художників готується. Єсть максимально прискорити від’їзд! Ні, Кобо, жодного підтвердження того, що Гітлер щось проти нас готує. Більше того, Захар, посилаючись на Ліцеїста, спростовує, що Гітлер говорив щось подібне. Так, Захар стверджує, що це його найнадійніше джерело. У нас є навіть стенограма виступу Адольфа. Його виступ було перекручено. Так, Кобо, або помилка, або спроба провокації. Так. Єсть!

Поклав слухавку, рвучко підняв іншу, яка з’єднувала із секретарем.

— Нехай Меркулов зайде.

Меркулов чекав у приймальні Берії вже майже годину. Він повернув ручку дверей. За першими дверима були другі. Кабінет Берії був декорований темно-коричневими панелями. Берія сидів біля високого вікна. Стос тек, розкішне письмове приладдя з орлом, бюст Сталіна і настільна лампа із синім абажуром ледь не повністю загороджували його від відвідувачів.

З-за цієї барикади холодно виблискували скельця пенсне.

— Здравія бажаю, товаришу народний комісар! За вашим наказом… — почав доповідати Меркулов.

— Будь здоров і ти, — перебив його Берія. — Хазяїн вимагає максимально прискорити дії твоїх двох груп з ліквідації Троцького. Якщо операція зірветься, поїдеш керувати міліцією в Середньоколимськ. Знаєш, де це?

— Нікак нєт, — хитнув головою Меркулов, ледь нахиливши корпус уперед, ніби це могло йому допомогти ловити кожне слово наркома.

— Ти ж вищу освіту маєш, — Берія встав, упершись руками у кришку стола і, блискаючи пенсне, втупився в Меркулова. — Пісатєль, мля. Думай — Середньоколимськ. Посередині Колими. Температура зараз мінус тридцять. А взимку — буде мінус шістдесят. Знаєш анекдот, жителі Середньоколимська після смерті потрапляють або в рай, або назад в Середньоколимськ? Так що поїдеш туди, причому — без яєць! Хазяїн відірве! Вони там тобі не знадобляться — все одно відморозиш! Тепер зрозумів? — коли Берія нервував, відразу ставав помітним грузинський акцент. (Ані тібьє там не панадабяца. Усьо рамно атмарозішь!)

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війни художників»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війни художників» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Станіслав Константинов - Сутінки
Станіслав Константинов
Станіслав Лем - Фіаско
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Полювання на Сетавра
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Катар
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс. Едем.
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Кіберіада
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Повернення з зірок
Станіслав Лем
libcat.ru: книга без обложки
Лем Станіслав
libcat.ru: книга без обложки
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс
Станіслав Лем
Станіслав Бондаренко - Кролики, ролики і Кондратюк
Станіслав Бондаренко
Отзывы о книге «Війни художників»

Обсуждение, отзывы о книге «Війни художників» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x