Станіслав Стеценко - Війни художників

Здесь есть возможность читать онлайн «Станіслав Стеценко - Війни художників» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війни художників: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війни художників»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника- нелегала Миколи Глущенка (у книжці — Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі — Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, — так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Війни художників — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війни художників», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Щодо людей… щодо людей… Сподіваюся, в цьому запитанні немає якогось підтексту? — він швидко позирнув на Гущенка. — Він буває досить ліберальним, коли справа стосується, скажімо, людей таких, як ви і я, тобто людей аполітичних, особливо людей мистецтва. І — невблаганним, коли мова йде про ворогів німецької нації. Особисто я врятував від таборів багатьох людей, і художників, і фотографів, й інших творчих особистостей.

— І що для цього потрібно? Для чудесного порятунку, я маю на увазі.

— Просто треба сказати фюреру! — Гофман квапливо відсьорбнув кави. — Так, був випадок, коли один художник, коментуючи акції проти євреїв, висловився досить жорстко, сказав, що фюрер мерзотник чи щось подібне.

— І що?

— Донос. Гестапо. Йому загрожувало 10 років таборів. Або навіть гільйотина. Дійсно, кава непогана. На смак майже як справжня.

— Боже, в Німеччині досі гільйотинують? Це ж варварство! — майже вигукнув Гущенко.

— Гер Гущенко, по-перше, не мені вам розповідати, що у Франції, наскільки мені відомо, ще в минулому році гільйотинували публічно і в присутності натовпу. У нас гільйотинують лише державних злочинців, ворогів нації чи ворогів держави, для решти є звичайний розстріл.

— Але страти за подібне… Це жорстоко! — продовжував гаряче обурюватися Гущенко.

— Не думаю, що людина, яка б сказала, що Сталін мерзотник, у Росії отримала б менше!

Це був удар нижче пояса. Гущенко не мав що протиставити, а тому лише махнув рукою.

— І що було далі? — він і собі відсьорбнув ерзац-кави.

— Далі? Я розповів фюреру. Гітлер, до речі, не повірив мені, сказав: «Господи, невже за це можуть засудити на смерть, навіть не на табори, а на смерть?»

Потім почав на мене кричати: «На говоріть дурниць, Гофман, за таке не можуть страчувати!»

— Чим усе закінчилося?

— Він викликав Бормана. Той займається подібними справами. І сказав, що, якщо моя інформація виявиться неправдою, він не бажає мене бачити в себе принаймні найближчий місяць. За десять хвилин Борман підтвердив мої слова. Цього художника випустили з табору і, здається, призвали в армію. У нас загальна військова повинність. Що далі було з ним, мені невідомо. Гущенко, а ви, здається, не росіянин?

— Так, я з України, — кивнув Гущенко.

— Я пам’ятаю, що до фюрера якось приходила делегація із Закарпатської України. Ви знаєте, вони просили, щоб Закарпатську Україну не приєднували до Угорщини. Адже між Україною й Угорщиною немає жодних історичних зв’язків. Більше того, вони були готові навіть до того, щоб ця територія увійшла до складу Німеччини! І запевняли, що перехід Закарпатської України до складу Угорщини значно підірве довіру українців до Німеччини. Знаєте, фюрер потім сказав мені, що він, у принципі, згоден з їхньою думкою, але не може порушити слово, дане Хорті. Мене вразило, що ось доля цих людей вирішується європейськими іграми політиків, навіть без їхньої участі. Гітлер сказав, що він не може включити землі Закарпатської України до складу Німеччини хоча б з тієї причини, що Польща після закінчення війни буде незалежною державою. Звісно, мався на увазі уряд, який буде абсолютно відданим Німеччині. Гітлер сказав, що, таким чином, сполучатиме Німеччину із Закарпатською Україною лише вузький коридор, і в разі конфлікту Закарпатську Україну буде неможливо обороняти. Втім, він виявив симпатію до цих людей.

— Гітлер любить застілля? — продовжував допит Гущенко.

— Ні, звісно, що ні! Робить виняток хіба що для партійних вечірок. І то лише тому, що вважає — це неформальне спілкування згуртовує партію. Партійні лідери, таким чином, не будуть віддалятися від рядових членів.

— Звідки така нелюбов до Британії?

— Британія… Це помилкова думка. Фюрер любить Британію майже так само, як і Німеччину. Але не любить її правителів. Справа в тім, що британські лідери не ставляться до нього як до рівного. Він вважає таку поведінку відносно нього недипломатичною і принизливою.

— Про кого йдеться? — здивувався Гущенко.

— І про Чемберлена, і про Черчилля, і про Ідена. Був випадок, коли Черчилль з’явився на зустріч до нього вдягнений не за протоколом. Гітлер викликав до себе англійського посла Гендерсона і заявив: «Якщо Черчилль дозволить собі ще раз подібне, то я накажу своєму послу з’являтися на всі прийоми до вашого короля у капелюсі й калошах!» Отже, Гітлер хотів би мати дружні відносини з Британією, він дуже зацікавлений у цьому, — Гофман допив ерзац-каву, сказав, що шалено втомився, і пішов.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війни художників»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війни художників» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Станіслав Константинов - Сутінки
Станіслав Константинов
Станіслав Лем - Фіаско
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Полювання на Сетавра
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Катар
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс. Едем.
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Кіберіада
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Повернення з зірок
Станіслав Лем
libcat.ru: книга без обложки
Лем Станіслав
libcat.ru: книга без обложки
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс
Станіслав Лем
Станіслав Бондаренко - Кролики, ролики і Кондратюк
Станіслав Бондаренко
Отзывы о книге «Війни художників»

Обсуждение, отзывы о книге «Війни художників» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x