Станіслав Стеценко - Війни художників

Здесь есть возможность читать онлайн «Станіслав Стеценко - Війни художників» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2016, ISBN: 2016, Издательство: Фоліо, Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війни художників: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війни художників»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Роман оснований на реальних фактах біографії відомого українського художника і розвідника- нелегала Миколи Глущенка (у книжці — Микола Гущенко) і відображає події 1940 року. Серед дійових осіб як реальні історичні персонажі — Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, — так і вигадані герої. Волею долі Микола Гущенко на початку 20-х років знайомиться з художником-початківцем Адольфом Гітлером і дає оцінку його малюнкам. І ось кращий (на думку фюрера) пейзажист Європи літом 1940-го вирушає з розвідувальним завданням із соціалістичної Москви до націонал-соціалістичного Берліна, звідки, за планами НКВС, він не повинен повернутися живим. Тим більше, що його дружина впала в око народному комісару Лаврентію Берії. Гестапо теж здогадується про спеціальну місію агента Художника і починає на нього велике полювання…

Війни художників — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війни художників», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— І що потім? — Сталін потер долонею спітнілого лоба, запустив пальці у волосся. На секунду завмер. Нарешті поклав руку на стіл, підвів очі.

— Далі — Англія. Гітлер візьме за горло Черчилля.

— Лаврентію, Англія за Ла-Машем, і у неї найпотужніший у світі флот. Куди Гітлер посуне свої 120 дивізій, якщо не зможе форсувати Ла-Манш?

— Кобо, ти знову за своє, у нас же пакт!

— Я дуже на нього сподіваюся, але з поляками у нього теж був пакт.

— То ж поляки, а то ми…

Сталіну згадався лист хана, копія якого зараз лежала у нього на самому дні шухляди:

«Жгу и пустошу все… Я пришел на тебя, город твой сжег, хотел венца твоего и головы; но ты не пришел и опротив нас не стал, а теще хвалишься, что-де я московский государь! Были бы в тебе стыд и дородство, так ты б пришел против нас и стоял».

Сталін устав, підійшов до вікна і довго дивився на храм, на те його крило, де зараз лежало тіло Івана Грозного. Заплющив очі: ось вони, татари, тягнуть на плаху юродивих, рубають ченців, тягнуть жінок за волосся — і ґвалтують прямо на вулиці. Йде татарський обоз — обложні башти, вози, коні іржуть і тягнуть гармати.

Якби встав зараз Іван й озирнувся навколо, то сказав би: «Сволота! Черви! Пси! У тяжку годину кордони царства нашого великого так погано охороняються!»

— Черви! Пси! — пробурмотів Сталін.

— Що? — не зрозумів Берія.

— Треба починати реформу армії! Якщо в нас є ще хоча б два роки. Можна встигнути. Як ти думаєш, є у нас два роки? — він повернув голову до Берії.

— Думаю є, Кобо.

— Він думає. Треба не думати, а діяти. Якщо Франція капітулює, знищиш ту делегацію художників у Берліні. Ніби напали штурмовики. Щоб Гітлер вибачався, — Сталін потягнувся за люлькою, яка відлетіла аж на середину стола.

— Так. Їх усіх буде знищено, товаришу Сталін!

У приймальні Берія зіштовхнувся з Молотовим. Той явно хотів доповісти про капітуляцію Голландії. Подумав:

«Пізно, Скрябін! Пізно, нікчемний сину прикажчика! Пізно, Кам’яна заднице! Даремно протирають штани і їдять народний хліб твої дипломати! Пріоритет у добуванні інформації цього разу записано в актив Контори».

15 травня 1940 року, 15 год. 48 хв.

Москва

Цього дня Сталін не приїхав у Кремль. Поскрьобишев повідомив усім, що вождь застудився і з’явиться на роботі лише завтра. Кабінети більшості керівників уряду миттю спорожніли. Адже всі, як і Сталін, працювали практично без вихідних. Берія поїхав на розкішну конспіративну квартиру на Кутузовському проспекті й наказав Саркісову знайти і привезти туди Марію — дружину художника Миколи Гущенка.

Коли «пакард» із Саркісовим і водієм зупинився біля ЗІСа з НКВСниками, що наглядали за квартирою Гущенка, Марія якраз вийшла з крамниці на розі. Саркісов радісно потер руки: ситуація сприятлива, кращої й не буває! Сказав водієві:

— Зараз заберемо її. Єдине — не будемо робити це на очах у наших людей.

Він підійшов до машини з НКВСниками й іменем Берії наказав зняти з будинку нагляд. Чорний ЗІС загурчав, і в хмарах диму зник за рогом.

Саркісов чекав на жінку. Коли вона порівняється з автомобілем, Саркісов вийде і запропонує проїхати з ними…

* * *

Марія краєм ока відзначила автомобіль, який стояв біля їхнього будинку. Але чи їх мало тут стоїть, цих автомобілів? Коли до її будинку залишалося не більше півсотні метрів, її раптом наздогнав Олександр Довженко:

— Привіт, Маріє! — погукав він її.

— Привіт, Олександре! — зраділа Марія. Зупинилася, посміхаючись йому. — Яким вітром тебе до нас занесло?

— Весняним! — весело відповів той, ідучи поряд. Він поклав їй руку на плече й притиснув до себе. — Микола просив наглянути за тобою й Шуриком. Вважай, що виконую доручення твого чоловіка! Їздив по Західній Україні, збирав матеріали для нового фільму. «Визволення» називається. Розповідай, як ви тут?

Довженко відзначив, що Марія за час, поки вони не бачилися, змінилася. Схудла, риси обличчя загострилися. «Мабуть, сумує за Миколою», — вирішив він.

Марія вагалася: говорити чи ні про дивного чоловіка, що розпитував про неї, про те, що вона майже впевнена, ніби хтось побував у їхній кімнаті? Але ж усе то було на рівні «здалося» і «начебто». Можливо, з кімнатою вона таки помилилася. Хіба ні? А той відвідувач… То міг бути Миколин знайомий.

Довженко може просто посміятися з її вигаданих страхів. Посміятися із того, що вона не може спокійно спати вночі. Їй увесь час здається, що хтось стоїть за шторою, чиїсь кроки чуються за вікном. Що в темряві її ось-ось візьме за руку та людина в пенсне. Людина-жаба. Зараз, удень, ті нічні жахи їй самій видаються смішними і нереальними! І Марія вирішила поки що нічого не говорити Довженкові.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війни художників»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війни художників» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Станіслав Стеценко - Чорна акула в червоній воді
Станіслав Стеценко
Станіслав Константинов - Сутінки
Станіслав Константинов
Станіслав Лем - Фіаско
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Полювання на Сетавра
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Катар
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс. Едем.
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Кіберіада
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Повернення з зірок
Станіслав Лем
libcat.ru: книга без обложки
Лем Станіслав
libcat.ru: книга без обложки
Станіслав Лем
Станіслав Лем - Соляріс
Станіслав Лем
Станіслав Бондаренко - Кролики, ролики і Кондратюк
Станіслав Бондаренко
Отзывы о книге «Війни художників»

Обсуждение, отзывы о книге «Війни художників» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x