Ллойд Дуґлас - Прекрасна одержимість

Видавалося, що він чекає відповіді, а тому я притакнув йому.

– Гаразд, відповідно до смислу вашої аргументації, припускаю, що мені би довелося вибудовувати її з инших особистостей. Ви ведете саме до цього?

– Точ-нісінько! – вигукнув він. – Але не " з особистостей"… а " в особистостях"!.. Однак все одно радий, що ви це сказали; тому що це мені дає змогу показати точну різницю між правильним і хибним методом використовувати особистість инших людей для вдосконалення власної… Кожен з нас інстинктивно усвідомлює, що його особистість змінюють инші. Більшість людей вдаються до імітування різноманітних елементів та фаз особистостей, що привабили їх – наслідуючи ходу, вимову, сміх жести инших людей – обертаючи себе на звичайних мавп. Тут я розповідаю про теорію, що просить вас розбудовувати власну особистість не з инших особистостей, а в них!

Жаль, але це все надто глибоко для мене, – визнав я спантеличено.

Він у став і заходив туди-сюди перед решіткою коминка, трусячи кошлатою копицею посивілого волосся і махаючи довгою люлькою, неначе намагаючись вигадати краще пояснення.

– Погляньте сюди! Ви знаєте все про переливання крові. Це ваш фах. Дивовижно!.. Одна людина переливає своє життя в иншу… Докторе – як відбувається переливання крові? Розкажіть мені подробиці!

Меррік підвів очі, коли відчинилися двері.

– Він пішов?

Ненсі поважно кивнула.

– Що сталося, відколи я пішла? – запитала вона, присуваючи до нього стільця.

Він поклав перед нею свої нотатки і спостерігав за її лицем, поки вона читала.

– То який же насправді найкращий процес переливання крові? Подивимося, що знаєш ти!

– Ну, він досить простий, окрім однієї перепони. Кров треба оберігати від згортання, поки вона перетікає від донора до реципієнта. Навіть коли артерія і вена сполучені невеликим катетером, кров невдовзі закупорює скло; тому, щоб уникнути цього закупорювання, вену реципієнта протягують через катетер і закріплюють на самому кінці. Тоді катетер, що містить вену, вставляють в артерію донора. Як бачите, головна мета полягає в тому, щоби убезпечитися від будь-якого зовнішнього контакту.

– Боббі – що було на тій сторінці?

– Я ще не знаю.

– Ти думаєш, що він таки розповість нам?

– Повинен, рано чи пізно. Читаймо далі. Думаю, що ми вже досить близько.

Ненсі узяла олівця і почала записувати з його швидкого диктування.

Я стисло пояснив принципи переливання крові, і Рандольф видавався вельми задоволеним, особливо тою його рисою, що стосувалася до проблеми коагуляції.

Розумний хлопчик – Боббі! – вигукнула Ненсі. – Ти знав, чи не так?

Він відповів на її дотеп кривою міною і читав далі.

– Ви зауважите, – говорив він, показуючи на сторінку в моїй руці, – що цей перший крок на шляху до сили є розширенням – проєктуванням себе на инші особистості. Ви побачите, що він потребує цілковитої таємничости, бо в тому разі, якщо через якусь випадковість контакт не буде негайним і безпосереднім, якщо станеться витік на шляху переміщення – то весь його вплив буде змарновано! Ви мусите робити це так потаємно, що навіть ваша ліва рука…

Ненсі кинула свого олівця на стіл і простяглася у своєму кріслі.

– Боббі! Зрозуміла! Я можу знайти ту сторінку!

– Тут під руками є Біблія?

На жаль, я не маю її, любий.

– Гаразд, ми це зробимо згодом. Продовжуйте!

Рандольф повернувся до свого крісла і заговорив далі, тихим голосом:

– Гадсоне, уперше, коли я спробував це – я можу вільно розповісти вам про цей випадок, тому що з нього нічого не вийшло, хоча й він мені коштував більше, ніж я міг собі дозволити, у той час, коли це сталося – чолов’яга був такий вдячний, що розповів моєму сусідові, попри те, що я присягнув його. Він позбувся роботи, а його сім’ю довго мучили недуги, і він був такий неохайний і бідно вдягнений, що не міг справити належного враження, коли просив про роботу. Я одягнув його. Він проговорився. Сусід поміг мені наступного дня. Так змарнувалося понад шістдесят доларів моїх важко зароблених грошей!

– Змарнувалося! – вигукнув я з подиву. – Чому змарнувалося? Хіба він не одержав роботи?

Рандольф зітхнув.

– О, так, – мовив він. – Роботу він знайшов. Звісно, це досить втішило мене. Але мені з того користи не було! Повірте мені – наступного разу, вирішивши витратитися, я повідомив чоловікові, що коли почую, як він розкаже кому-небудь, то зламаю йому шию.