На роботі Франческа заразила апельсиновою лихоманкою всіх. Баррел їсть апельсини на перервах. Приносить із собою цитрусові і професор Рассел. Полковник заходить на нашу кухню й бере собі зо два апельсини. І Сара МакКарті також.
На першій перерві Франческа виходить надвір погрітися на сонці і їсть апельсини. За перерву вона з’їдає дві штуки. Узимку могла з’їсти чотири. Усі шкірки традиційно летять у мене. Якщо мені вдається зловити шкірку в повітрі, вона летить зворотнім курсом. Якось Франческа промахнулась і влучила в Сару, що стояла одразу за мною (точніше, я вчасно відхилився). Сара у відповідь запустила у кривдницю шкіркою від банана. Шкірка від банана ще має здатність мастити одяг, тож Франчесці того разу не пощастило. А винуватий був хто? Звісно, Джорджіо!
Якось полковник поклав апельсин у кишеню штанів. На традиційній щоденній промові після церемонії підняття прапора весь персонал бази рохкав, тиснувся зі сміху і відвертався, бо апельсин у Вескоттовій кишені створював ілюзію, ніби в полковника у штанях… ну, ви зрозуміли.
Апельсини Франческа приносить на роботу майже щодня. Коли ми приходимо в командний центр, кожного на робочому місці вже очікує персональний фрукт.
Коли я розповів напарниці про Помаранчеву революцію в Україні, Франческа багатозначно зауважила: «Бачиш, Джорджіо, там, де апельсин, там завжди все добре!».
Коротше, оранжевого вам настрою!
Як зазвичай ви називаєте нісенітницю? «Абсурд»? «Абракадабра»? «Мінські угоди»? У нас на базі, а точніше в нашому маленькому і затишному командному центрі, є свій термін — «Uno momento». Коли ми отримуємо складне завдання на корекцію або коли Г’юстон надсилає невпорядковані дані, Франческа рубає долонею повітря й вигукує: «Uno momento!». «Якесь uno momento», — бурмоче старший офіцер Баррел, намагаючись розібрати каракулі Трейсі з підрозділу космічного зв’язку. «Uno momento», — кажу я, коли роблю помилку в розрахунках і отримую якісь божевільні цифри. «Я слухав учора доповідь доктора Відерстоуна — повне uno momento», — ділиться враженнями професор Рассел. «Ти коли-небудь вслуховувався у тексти “The Doors”?» — питає мене дружина. «Та там узагалі муть, — відповідаю я, — суцільне uno momento». Таке ж враження часом буває од перегляду стрічки у Фейсбуці. Про інформаційні випуски деяких українських телеканалів я взагалі мовчу — там узагалі «Санта-Лючія фелічіта».
А ще я от що подумав.
Найкраща ілюстрація до «Uno momento» — ваш покірний слуга.
Бурят-монгол, що пише українською і живе в США. Сходознавець, що раніше був журналістом, а тепер працює в НАСА. Гуманітарій, що працює з цифрами. Холерик, який вважає себе флегматиком, — «uno momento» в чистому вигляді.
Уперше SpaceX показала, як саме відбувається процес посадки першого ступеня.
Супутник місії NROL-76 — на шляху до орбіти, працювати над його виводом з транспарентної орбіти на постійну закриту ми будемо трохи згодом, а поки я маю вільну хвилинку, покажу і розповім, як це відбувалось.
Традиційно SpaceX керувала стартом не з командного центру НАСА, а зі свого ЦУП, обладнаного прямо на стартовому майданчику PAD39A, що розташований на мисі Канаверал, у Космічному центрі Кеннеді.
Причина, з якої наш маленький командний центр у Новій Англії бере участь у таких пусках, в тому, що з нашої позиції найзручніше керувати виводом вантажу на орбіту.
Старт було відкладено на понеділок, бо інженерам SpaseX здалося, що один сенсор у паливній системі працював некоректно. Один з п’ятисот десяти сенсорів. Але безпека понад усе. Інженерна служба не заспокоїлася, поки не добралася до нещасного сенсора завбільшки як канцелярський маркер. Словом, запуск було призначено на понеділок, на 7:15 ранку.
Отже, старт. Перші три хвилини старту зазвичай найкритичніші. Якщо після завершення маршу першого ступеня все добре, якщо ракета пішла за бар’єр висоти 60 кілометрів, то це вже половина успіху.
На відмітці 2:26 секунди польоту, на висоті 76 кілометрів відбувається відокремлення першого ступеня. Далі перший ступінь за інерцією сягає висоти 113 кілометрів, і з цієї точки починається його шлях на Землю. Усі точки розраховані з точністю до метра. Якщо стається відхилення хоч на 15 метрів — це вже нештатна ситуація. Під час п’ятихвилинного падіння ракети відбувається axis-correction [23] Axis-correction — корекція положення космічного апарата в Декартовій системі (тривимірній системі координат).
її орієнтації за допомогою дванадцяти малих двигунів — вони дозволяють утримувати ракету в правильному положенні — соплами вниз.
Читать дальше