Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

Однак справжня халепа була ще попереду.

Через кілька тижнів по тому офіцер Баррел пізнувато приїхав додому з роботи, бо стояв у заторах, як прості смертні. За столом сиділа розлючена дружина. В руках у Мевіс була копія поліцейського протоколу. На столі лежав піджак, блузка, темні окуляри й перука.

— Джоне, що це за херня? — металевим голосом спитала Мевіс.

— Мевіс, благаю, не при дітях!

— Джоне, що за херня? — перепитала дружина, за її спиною душилися зі сміху старші нащадки.

— Ну… Це…

— Що це за Джуді?! — гаркнула Мевіс. — Що за це довбана сучка в перуці, яку ти возив у моїх лахах у своїй всраній машині?!

— А тут її хіба нема? — блідий, мов саван, Баррел кивнув на стіл.

— Що-о-о?!

— Як? Вони не прислали Джуді?

— Хто ця Джуді, в біса, така?! — Мевіс грюкнула кулаком по столі.

Баррел тремтячими руками схопив протокол і з жахом прочитав рядки: «…затриману міс Джуді доставлено в поліцейський відділок Віндзора». І ні слова про те, що Джуді — то була лялька для сороміцьких утіх.

Про те, що було далі, офіцер Баррел не дуже любить згадувати. По Джуді у відділок Баррел приїхав особисто. Мовчки й безцеремонно взявши її під пахву, Баррел посадив її на заднє крісло й відвіз додому.

Вона й досі сидить у нього в гаражі, а Мевіс періодично погрожує вигнати чоловіка «к бісовій матері, до Джуді в компанію».

Хвилин п’ятнадцять ми й дихати не могли.

Франческа зрівнялася кольором обличчя зі своєю помадою від Gucci . Я вже не сміявся — я рохкав, як кабан у прибережних кущах. Трейсі взагалі вимкнула зв’язок і лежала прямо на пульті.

— Стривайте, офіцере… Я краєчком вуха, десь рік тому, чув цю історію, але ви розповідали її професорові Расселу у версії «один мій знайомий»!

— Бо тоді я не йшов на пенсію, а тепер мені байдуже! — всміхнувся вусань. — Я тільки одне хотів сказати, синку. Хочеш трахнути систему, зроби так, щоб вона потім не трахнула тебе!

* * *

Сьогодні Falcon9 від SpaceX вивів у космос десять новеньких сателітів зв’язку для компанії Iridium .

Це передостанній із восьми запусків для Iridium , під час яких заплановано вивести на орбіту 75 сателітів нового покоління «Iridium NEXT».

Отже, компанія оновить фактично весь свій парк сателітів, що дозволить «накрити» Землю «мережею» із сучасних супутників зв’язку, завдяки яким, маючи мобільний телефон від Iridium , можна буде телефонувати з будь-якої точки світу, не переживаючи за роумінг і покриття. Крім того, клієнтам буде доступний високошвидкісний інтернет.

Це оновлення мережі супутників — один із найграндіозніших «технічних апґрейдів» в історії освоєння космосу.

Утім, сам запуск ви й так бачили в трансляції SpaceX . А що ж відбувається після запуску?

А після запуску відбувається таке: на першій годині й п’ятнадцятій хвилині після старту всі десять супутників вагою 860 кілограмів кожен «паркуються» на проміжній орбіті апогеєм 625 кілометрів для тестування інженерною групою компанії Iridium . Перевіряється живлення, розгортаються сонячні панелі, встановлюється зв’язок із кожним сателітом, тестуються енергетична мережа, системи орієнтації тощо.

Потім система координації Iridium ретельно знімає телеметрію із кожного сателіта і для кожного складає маршрут виведення у його орбітальну зону. Десять сателітів — десять маршрутів. Для кожного маршруту додається аналітика від USSTRATCOM — ми повині врахувати все, що літає поряд, щоб уникнути зіткнення дорожезних сателітів із «космічним сміттям». (Саме Iridium вже колись був від нього постраждав) [88] Цю історію описано в книжці «Франческа. Повелителька траєкторій». .

Ми маємо чотири великі монітори. Два з них розділені на чотири частини, один на дві і четвертий монітор — загального контролю з усіма десятьма траєкторіями.

У десяти віконечках — трекінг сателітів, що рухатимуться по своїх траєкторіях. Якщо цифри параметрів зелені — все гаразд. Якщо жовті — відхилення в межах норми. Червоні — критичне відхилення від траєкторії. Якщо білі й блимають — зв’язок втрачено.

Білі й червоні цифри — нештатна ситуація. Якщо білі — фіксуємо останнє положення сателіта і намагаємося встановити зв’язок. За протоколом ми мусимо негайно сповістити USSTRATCOM і передати їм останню фіксовану позицію. Далі стратегічне командування відслідковує «загубленика» у свій спосіб.

Якщо цифри червоні — потрібно відключати станцію і переводити керування в ручний режим. За всю нашу практику не було жодного такого випадку.