Дорж Бату - Франческа. Володарка офіцерського житона

— Я готова! — з гідністю сказала дівчина, і хоча змерзла, як цуцик, але не побігла, а, гордо задерши носа, попливла до нашого корпусу.

Тепер можна було розслабитись і вирішувати проблеми за ступенем складності. Для початку ми виконали корекцію траєкторії, встановили потрібний нахил і виконали маневри орієнтації для «Джорджіо». Потім Сара принесла для Франчески військові штани. Напарниця в цей момент крутилася біля великого дзеркала. Скатертина з IKEA з бахромою по краях робила дівчину схожою чи то на циганку, чи то на Покахонтас. Моя зелена «арафатка» з китицями пасувала до бежевої скатерки. Франческа явно собі подобалася, тому, чемно подякувавши Сарі за штани, надівати їх не стала.

Сержант Ґутьєрес був у відрядженні.

— І що, ключі залишилися всередині, а інших немає? — уточнив сержант по телефону.

— Ага.

— Ну добре, чувак, умовив. Я навчу тебе, як відкрити тачку. Тільки пообіцяй, що одразу все забудеш!

— Та я ніколи й не знав, щоб забути!

— От засранець! Ну добре, слухай. Потрібна буде рулетка з металевою стрічкою, футів на шість. Але відріж металевий кутик-стопор і зігни кінчик стрічки, десь чверть дюйма, на сорок п’ять градусів…

На першій же перерві під чуйним керівництвом сержанта я відкрив автомобіль рівно за чотири хвилини. У Ґутьєреса на це йшло кілька секунд. Спідниця була вільна. Напарниця щаслива.

— Зате скільки пригод зранку! — сміялась Джой.

— Це хіба пригода? Так, ранкова розминка! — гмикнув я. — Ви ще справжніх пригод не бачили!

— Слухай, Джорджіо, я просто вражений. І що, я повинен робити так само? Це входить у мої посадові обов’язки? — спитав Колін.

Я відклав звіт, який уже почав заповнювати, і поверх окулярів подивився на свого стажера.

— Коліне, ваше завдання — вчасно і швидко виконувати корекцію і контролювати все, що відбувається на орбітах. Правильно?

— Правильно.

— Але за інструкцією і відповідно до правил безпеки ти не маєш права робити це сам. Правильно?

— Саме так.

— Тому ти повинен зробити все, щоб Джой вчасно і в доброму гуморі була на робочому місці для виконання розрахунків та маневрів. Все! Навіть якщо для цього доведеться годувати її із ложечки або станцювати для неї джигу. Ясно?

— Ясно. Але джигу я не вмію, я вмію танцювати танець маорі «хака».

— Ото завтра й затанцюєш. Я давно хотіла подивитися його наживо!

— Як скажеш, Джой!

…Світлій пам’яті телеведучого і журналіста Олеся ТЕРЕЩЕНКА, людини, яка любила і вміла працювати в команді.

Свобода буває різна.

Доктор Рассел:

— Свобода — це коли твій розум володіє твоїм тілом, а не навпаки. Видатний астрофізик Стівен Гокінґ — ось приклад вільної людини, тому що його розум не змогли зупинити ані його тіло, ані його хвороба.

Старший офіцер Баррел:

— Свобода — це повага до рішень, які ухвалюють інші люди. Повага і невтручання. Пам’ятай, синку, твоя свобода закінчується там, де починаються права інших. Я ніколи не нависав над своєю жінкою, як і вона наді мною. Що я маю в результаті? Щасливу сім’ю і п’ятеро дітей!

Суперінтендант сержант Сара МакКарті:

— Свобода — це коли ніхто не може заборонити тобі прожити твоє життя так, як ти цього хочеш. Але, думаю, не варто сприймати слово «свобода» буквально. Наприклад, на службі є статут і командири, тут поняття «свобода» відносне. Але ніхто не забороняє мені звільнитися із війська і ніхто силою мене тут не тримає. Ось коли ти це усвідомлюєш, то це і є свобода.

Сержант Маковскі:

— Найбільше я відчував себе справді вільною людиною у ніч перед військовою присягою. Я зрозумів, що сам зробив цей вибір, сам і ніхто інший. Отож я — абсолютно вільна людина, яка дотримується статуту, субординації і приписів.

Відповідальна за зв’язок Трейсі:

— Свобода — це океан, солоний вітер і сонце, навіть якщо навколо снігові замети після завірюхи, мороз і темрява о пів на шосту ранку.

Стажерка Джой:

— Ой, Джорджіо, ви щойно дали мені завдання розрахувати похибку траєкторії, і якщо я не зроблю цього за півгодини, то для мене наступить абсолютна свобода за стінами цього командного центру!

Стажер Колін:

— Свобода — це коли в тебе у квартирі срач, а ти, замість прибирати, запрошуєш напарницю в кіно, правда, Джой?

— Відчепися.

Франческа:

— Свобода, caro mio , це коли тобі треба розраховувати три переходи й орієнтацію, а ти тут проводиш соціальне опитування! Та перестань, чого ти вже надувся? Свобода — це коли за тебе ніхто нічого не вирішує.