Максим Беспалов - Ліхіе дев'яності. Кузня кадрів Дніпропетровськ

Проте всьому регіону та державі було відомо, що Тимошенко служить лише фіктивним власником ЄЕСУ, а справжнім хазяїном бізнесу є Павло Лазаренко. Спочатку Тимошенко була в масовій свідомості виключно коханкою «хазяїна області», проте згодом вона діями, енергією та харизмою спростувала це вузьке бачення.

На ті часи випало кілька гучних скандалів, фігурантом яких стала Юлія Тимошенко. Наприклад, 27 березня 1995 року її затримали в Запорізькому аеропорту, коли вона реєструвалася на рейс у Москву. Виявилося, що Тимошенко намагалася вивезти готівкою 26 тисяч доларів. Оскільки обшук та інші слідчі дії велися зовсім не коректно, це приниження було сприйнято самою Тимошенко та Лазаренком як проголошення війни з боку «донецького клану», із яким ЄЕСУ конкурувало на ринку постачання газу в Україну.

Восени 1996 року було вбито тодішнього голову «донецьких» Євгена Щербаня, і є підозри, що злочин пов’язаний саме з донецько-дніпропетровським конфліктом, а замовниками були особисто Тимошенко та Лазаренко.

Кінець «Єдиних енергетичних систем України» почався в 1997 році, коли Кучма звільнив Лазаренка з посади голови Уряду Сприймаючи останнього як сильного політичного конкурента, президент став громити його бізнес. Уже в 1998 році ЄЕСУ припинила свою діяльність на газовому ринку. Розсерджена Тимошенко пішла у політику.

На виборах 1998 року вона потрапила у Верховну Раду разом з лазаренківською партією «Громада», проте пройшла туди як незалежний мажоритарник від Кіровоградської області.

Виявилося, що Тимошенко в політиці відчуває себе не менш вільно та впевнено, ніж у великому бізнесі. Її поява у ролі депутата Верховної Ради, а потім і віце-прем’єра з паливно-енергетичних питань в кабінеті Ющенка буквально шокувала суспільство. До того здавалося, ніби політика — це справа поважних дядьків ще партійного або директорського гарту, а тепер у перших лавах з’явилася молода і симпатична жінка. Проте це той випадок, коли зовнішність оманлива. Юлія Тимошенко виявилася справжнім політичним хижаком: розумним, розсудливим, амбіційним і безжальним. Вона сміливо переступала через своїх колишніх партнерів і покровителів, щоразу піднімаючись дедалі вище.

Серед пересічних українців Тимошенко стала втіленням архетипної народної берегині. Вона швидко стала улюбленицею як чоловіків, так і жінок. Перші присвячували їй вірші, пісні, промислову продукцію, а другі й досі готові виходити на площі при першому ж натяку на небезпеку для Юлії Володимирівни.

Підтримка політики Тимошенко для багатьох її симпатиків майже зразу стала не справою раціонального вибору, а чимось несвідомим. Це більше схоже на релігію, хтось навіть називає тимошенківців «сектою». Однак ця секта щоразу набирає не менше десяти відсотків голосів на виборах.

Виявилося, що Юлія Тимошенко чи то через природний талант, чи то за допомогою політтехнологів може знайти правильні слова та моделі поведінки як у спілкуванні з простим людом, так і на ділових переговорах із солідними бізнесменами та високопосадовцями.

Під її жіночі чари встигли потрапити і голова «Газпрому» Рєм Вяхірев, і Віктор Чєрномирдін, і навіть президент Росії Владімір Путін. Тимошенко легко могла приїхати на міжнародні перемовини в короткій спідниці, «нагнути» при цьому іншу сторону та виторгувати в неї максимально гарні для себе умови.

Але коли настає час і над нею нависає загроза, Юлія Тимошенко швидко переодягається в образ мучениці, яка страждає за Україну. Уперше Тимошенко нею стала ще у лютому 2001 року.

До того вона взяла участь у перших великих народних виступах проти Кучми на межі 2000 та 2001 років, створивши «Форум національного порятунку». Тому арешт Тимошенко за підозрою у скоєнні економічних злочинів був сприйнятий суспільством винятково як знак політичного тиску президента. Вона провела в СІЗО сорок дві доби та вийшла звідти народною героїнею.

Цей образ борця з несправедливістю, тиранією та злочинними політичними домовленостями Тимошенко стане використовувати протягом наступних 15 років, воюючи послідовно проти Кучми, Ющенка та Януковича. Піком, але одночасно й лебединою піснею цієї моделі, був виїзд на інвалідному візку на сцену Майдану під час Революції гідності. Народ не повірив, народ не сприйняв.

У Дніпропетровська власна історія любові та ненависті до Юлії Тимошенко. Я вже писав вище, що спочатку ніхто не сприймав її всерйоз, вона була «коханкою» Лазаренка, його варіантом у спідниці. Паралельно з підйомом Тимошенко кар’єрною драбиною, місто закохувалося у свою «Юлю», потім ненавиділо її, а потім знову закохувалося. Однак область так і не стала базовим регіоном для неї.