Шарі Лапена - Подружжя по сусідству

— Я б залюбки не показувала його нікому, Марко. Хай би це лишилося між нами. Але тобі доведеться попотіти. Ти мусиш знайти, де взяти гроші.

Думки Марко обертаються дуже швидко. В нього немає грошей. Він не знає, де їх взяти. Йому треба виграти час.

— Слухай, дай мені час усе обміркувати. Ти ж знаєш, на яке гівно перетворилося моє життя.

— Не так сталося, як гадалося, еге ж? — каже вона. — Думаю, ти сподівався повернути дитину?

Йому хочеться вдарити її, але він стримується.

Вона дивиться на нього примирливо.

— Добре. Я дам тобі трохи часу. Я нікому не покажу відео — поки що.

— Про яку суму ми говоримо?

— Двісті тисяч.

Це менше, ніж він очікував. Він думав, що вона загадає більшу суму, суму, що краще пасувала б до її цяцькованої натури. Але якщо він заплатить їй, вона вимагатиме ще і ще — саме так і поводяться шантажисти. Від них неможливо відкараскатися. Тож не важливо, яку суму вона називає сьогодні. Навіть якщо він заплатить їй і вона знищить відео в його присутності, він ніколи не зможе бути впевненим у тому, що інших копій немає. Його життя зруйноване вщент, куди не глянь.

— Я думаю, це справедлива винагорода.

— Я йду. Тримайся подалі від Анни.

— Гаразд. Але якщо мені уриватиметься терпіння, якщо від тебе довго не буде новин, я можу зателефонувати.

Марко, відсунувши її, виходить зі спальні, спускається сходами й виходить через розсувні прозорі двері кухні, не озираючись. Він такий злий, що не може зосередитися. Злий та наляканий. Є доказ. Доказ того, що він забрав дитину. Це все змінює. Анна дізнається. А він може дуже надовго потрапити за ґрати.

Він іде й не помічає, що його становище може погіршитися. Він входить на своє заднє подвір’я з внутрішнього двору Синтії через хвіртку. Анна поливає квіти надворі.

Їхні очі зустрічаються.

Коли Анна бачить, як Марко йде з боку заднього двору Синтії, її очі розширюються. Шок паралізує її з поливальницею в руці. Марко був у Синтії.

Але чому? Є тільки одна причина бувати в Синтії. Та Анна однаково питає його, крикнувши через двір:

— Що ти там робив? — голос у неї холодний.

Марко дивиться на неї, як теля на нові ворота, зазвичай у нього такий вигляд, коли його піймали на гарячому й він не знає, що робити. Він ніколи не вмів імпровізувати. Їй майже шкода його. Але в цю мить вона не здатна йому співчувати, тому що ненавидить його. Вона кидає поливальницю й біжить повз нього через задні двері в будинок.

Він іде за нею, кричучи у відчаї:

— Анно! Чекай!

Але вона не чекає. Вона забігає нагору — тепер вона вже голосно схлипує. Він біжить сходами за нею, благаючи, щоб вона поговорила з ним, дозволила йому пояснити.

Проте він і гадки не має, як і що він їй пояснюватиме. Як можна пояснити візит до Синтії, опустивши існування відео?

Він думає, що Анна піде в їхню спальню й кинеться у сльозах на ліжко, як вона зазвичай і робить, коли засмучена. Можливо, вона грюкне дверима перед його обличчям і зачиниться в кімнаті. Вона так уже робила. Врешті-решт вона вийде, але це дасть йому час подумати.

Але вона не біжить до спальні й не катається у сльозах на ліжку. Вона не закривається від нього в кімнаті. Замість цього вона біжить по коридору в його офіс. Він — за нею. Він бачить, як вона падає навколішки перед вентиляційною решіткою.

О ні. Господи, ні.

Вона витягає решітку, засуває руку в отвір і зриває телефон зі стінки шахти. Йому паморочиться в голові. Вона кладе телефон собі на долоню й простягає йому — сльози котяться її обличчям.

— Що, в біса, це таке, Марко?

Марко заклякає. Він не може повірити в те, що це відбувається. Раптом він ловить себе на тому, що стримує сміх. Усе це аж навіть смішно. Відео Синтії. Оце. Ну що, в дідька, він їй зараз казатиме?

— Це ти із Синтією так спілкувався, правда? — звинувачує Анна.

Він дивиться на неї, на мить отетерівши. Зупиняє себе, щоб не відповісти: «Навіщо б я дзвонив Синтії по мобільному, якщо вона просто за стіною?» Його вагання підказують їй, що це хтось інший.

— Чи є хтось інший?

Марко не може сказати їй правду — що схований мобільник, який вона тримає зараз у руці, — єдиний спосіб зв’язатися з його спільником у викраденні їхньої дитини. Із чоловіком, якого вбито. У Марко є секретний телефон із антивизначником номера для того, щоб телефонувати своєму поплічнику в непрощуваному злочині. Вона думає, що в нього роман із Синтією чи з кимось іще. Інстинктивно йому хочеться відвести її від Синтії. Він щось вигадає.