Шарі Лапена - Подружжя по сусідству

— Шкода, що це знадобилося, — каже її батько.

Щойно перевалило за полудень, і сонце кидає свої наскрізні промені через вікно на дерев’яний стіл, за яким вони сидять. Анна заварила на всіх кави у кавнику.

— Ми теж думаємо, що залучити адвоката — хороша ідея, — каже Еліс. — Поліції не можна довіряти.

Ана дивиться на неї.

— Чому ти не сказала мені, що сьогодні вранці була на допиті?

— Не було потреби, і я не хотіла тебе хвилювати, — каже Еліс і плескає Анну по руці. — Все, що я сказала їм, це своє ім’я й те, що не маю чого сказати. Я їм не дозволю собою крутити. Я пробула там, може, хвилин зо п’ять.

— Мене вони теж допитали, — каже Річард. — Від мене вони теж нічого не почули. — Він переводить погляд на Марко. — Тобто, ну що я, власне, можу їм сказати?

Марко охоплює страх. Він не довіряє Річарду. Але чи розповів би Річард щось поліції, аби встромити йому в спину ножа?

Річард каже Анні:

— Вони не висунули вам жодних звинувачень, і я не думаю, що висунуть, — просто не розумію, які. Але я згідний із твоєю мамою: якщо вас представлятиме адвокат найвищого розряду, можливо, вони перестануть постійно діймати вас і викликати на допити, а зосередяться натомість на пошуках того, хто насправді викрав Кору.

Протягом усієї розмови за столом на кухні Річард був навіть холоднішим із Марко, ніж зазвичай. Річард уникає дивитися на нього. Усі це помітили. Але найбільше це впадає в очі Марко. «Як стоїчно він поставився до того, — подумав Марко, — що я профукав його п’ять мільйонів. Він нічого про це не сказав. Та йому й не треба». Але Марко знає, що тесть думає насправді: він, його нездалий зять, знов усе зіпсував. Марко уявив, як Річард сидить у вітальні заміського закритого клубу, п’є дорогий алкоголь і розводиться про це зі своїми заможними друзями. Про те, що за бісів нездара цей його зять. Про те, як він, Річард, утратив свою безцінну єдину онучку та п’ять мільйонів доларів, зароблених потом і кров’ю, і все через Марко. І, щонайгірше, Марко знає, що цього разу це справедливо.

— Власне, — каже Річард, — уранці ми вже взяли на себе сміливість дати аванс одному адвокатові.

— Кому? — питає Анна.

— Обрі Вест.

Марко підіймає очі, не приховуючи роздратування.

— Серйозно?

— Він один з найкращих адвокатів із кримінальних справ у країні, — каже Річард, тут його голос стає більш категоричним. — І платимо — ми. Тебе щось не влаштовує?

Анна дивиться на Марко, поглядом благаючи його не сперечатися й просто прийняти, що дають.

— Можливо, й так, — каже Марко.

— Що поганого в тому, щоб у нас був найкращий адвокат з усіх можливих? — питає Анна. — За гроші не хвилюйся.

Марко каже:

— Я хвилююся не про витрати. Мені просто здається, що це — занадто. Ніби ми винні й нам потрібен адвокат, відомий тим, що береться за гучні одіозні вбивства. Хіба це не робить нас схожими на інших його клієнтів? Хіба це нам не шкодить?

За столом запанувала тиша, ніби всі вирішили це обміркувати. Анна схвильована. Вона не дивилася на це з такого боку.

— Він багатьох винних витягав, і що тут такого? Це ж його робота, — не погоджується Річард.

— Що ви хочете цим сказати? — каже Марко з певною настороженістю в голосі. При цьому Анна виглядає так, ніби її от-от знудить. — Ви що, вважаєте, що це ми зробили?

— Не мели дурниць, — каже Річард, червоніючи. — Я просто з практичної точки зору дивлюся. Нічого не заважає вам скористатися послугами найкращого адвоката, поліція вам жодних знижок не робить.

— Звісно ж, ми не думаємо, що ви якось причетні до зникнення Кори, — каже Еліс, дивлячись на свого чоловіка, замість дивитися на них. — Але вас обмовляють у пресі. Можливо, адвокат зможе покласти цьому край. І, мені здається, вас переслідує поліція, яка не висунула вам жодних звинувачень і яка продовжує викликати вас у відділок під прикриттям добровільних допитів, — це слід припинити. Це зневага.

Річард додає:

— У поліції нічого на вас немає, тож, можливо, вони відступлять. Але адвокат буде поряд, якщо знадобиться.

Анна повертається до Марко:

— Вважаю, що нам не варто відмовлятися від нього.

— Гаразд, — каже Марко. — Як скажете.

Грем та Синтія сварилися протягом кількох днів. Минув уже тиждень після фатальної вечірки, а вони й досі тихенько сваряться. Грем схиляється до того, щоб не робити нічого, вдати, що відео не існує, а ще краще — знищити його. Так буде найбезпечніше. Втім, він нервує, адже знає, що найправильнішим учинком було би піти з цим відео в поліцію. Але знімати, як люди займаються сексом, не попередивши їх про те, заборонено, а саме це вони й робили. На відео Синтія сидить у Марко на колінах і вони пестять одне одного. Якщо Грему та Синтії висунуть звинувачення, для його кар’єри це буде катастрофа. Він — інспектор дуже великої й консервативної компанії. Якщо це випливе, на його кар’єрі можна поставити хрест.