Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

Від початку свого правління Франк занотовував усю свою діяльність і здобуті досягнення у щоденник ( Diensttagebuch ). {411} 411 [22] Від початку свого правління: Frank, Diary, extracts in Trial of the Major War Criminals, 29, and Stanislaw Piotrowski, Hans Frank’s Diary (PWN, 1961). / [c. 324] Тоді, коли він покинув Краків, цей щоденник налічував принаймні тридцять вісім томів викривальної інформації, одинадцять тисяч друкованих аркушів щоденних записів, зафіксованих двома секретарями. {412} 412 [23] Тоді, коли він покинув Краків: Під час судового процесу Франк посилався на сорок три томи (Trial of the Major War Criminals, 12:7), однак представник польської делегації, Станіслав Пьотровскі, зауважив, що збереглося тридцять вісім томів, але «було важко встановити, чи не загубилися деякі з них після того, як Міжнародний трибунал розпочав свою роботу у Нюрнберзі». Piotrowski, Hans Frank’s Diary, 11. / [c. 324] Одні з перших записів вказували на непорушність, яка була притаманна діям режиму, зазначаючи, що ця територія буде місцем втілення бажання Гіммлера «евакуювати усіх євреїв з нещодавно здобутих нових земель Рейху» {413} 413 [24] евакуювати усіх євреїв: Trial of the Major War Criminals, 3:580 (14 грудня 1945). / [c. 324] . До поляків ставилися жорстоко: очікуючи, що вони захочуть святкувати річницю незалежності, 11 листопада Франк видає декрет, який забороняє вивішувати будь-які святкові плакати, за порушення цієї заборони — смертна кара. {414} 414 [25] До поляків ставилися жорстоко: Housden, Hans Frank, 119. / [c. 324] Франк взяв на себе повну відповідальність розпоряджатися життям і смертю, і мав намір цю смерть сіяти, втілюючи ідеї, висловлені на Берлінському конгресі 1935 року: в його Генерал-губернаторстві єдиним правовим стандартом буде «громада людей», а окремі особи мають підкорятися волі їхнього повелителя, фюрера.

У жовтні 1940 року Франк їздив до Берліна, аби пообідати з Гітлером в його приватному помешканні і обговорити майбутнє його території. Іншими гостями Гітлера були Бальдур фон Ширах, губернатор Відня у новому Рейху, і Мартін Борман, особистий секретар Гітлера. Франк розповів про свої досягнення в Генерал-губернаторстві. Після тієї зустрічі Борман підсумував його перші успіхи: «Рейхсміністр д-р Франк поінформував фюрера про те, що заходи, проведені у Генерал-губернаторстві, можна назвати дуже успішними. Відтепер євреїв Варшави та інших міст замкнено у гетто і вже зовсім скоро від них буде очищено Краків». {415} 415 [26] Рейхсміністр д-р Франк: Frank, Diary, 2 October 1940; Trial of the Major War Criminals, 7:191 (8 лютого 1946). / [c. 326]

Франкові зусилля помітили. А як щодо євреїв, — таких, як Рита і Мальке, — які залишалися в Німеччині та Австрії? Четверо чоловіків обговорили роль Франка і його уряду, зокрема було висловлено готовність допомогти з «перевезенням» цих євреїв на схід. Спершу Франк висловив занепокоєння, але швидко капітулював.

Рейхсляйтер фон Ширах, який сидів з іншого боку біля фюрера, зауважив, що у Відні в нього все ще залишається більше 50 тисяч євреїв, яких потрібно передати Франку. Член партії д-р Франк сказав, що це неможливо. Тоді ґауляйтер Кох зазначив, що він теж досі не переміщав поляків і євреїв з дистрикту Цихенау, але тепер, звісно ж, цих євреїв та поляків має прийняти Генерал-губернаторство.

На заперечення Франка не зважали. Було прийнято рішення перемістити віденських євреїв на його територію. Франк повернувся до Кракова, знаючи, що населення його краю невдовзі отримає поповнення з нових мешканців. Він робитиме так, як йому сказали.

Територія, яка була підконтрольна Франку, незабаром розширилася. Після нападу Гітлера у червні 1941 року на більшовиків, в ході операції «Барбаросса» німецьке військо захопило територію Польщі, яка була під радянським контролем (і колишню австро-угорську провінцію Галичина), яку 1 серпня було приєднано до Генерал-губернаторства. Франк отримав владу над Лембергом, який став столицею дистрикту Галичина на чолі з губернатором Карлом Ляшем. {416} 416 [27] Франк отримав владу над: Карл Ляш, народився 29 грудня 1904 року, помер 1 червня 1942 року. / [с. 327] Франк скористався своїми повноваженнями, аби врятувати від затримання у Кракові кількох інтелектуалів, але не професора Лонгшама де Бер’є у Лембергу, викладача Лаутерпахта і Лемкіна. Для нього пощади не було.

Розширення територій спричинило нові труднощі. Внаслідок легких успіхів вермахту, який просувався на східні землі, де жило багато євреїв, Франк отримав під своє підпорядкування понад два з половиною мільйони євреїв по всьому Генерал-губернаторству. Якщо врахувати змішані єврейські сім’ї, кількість була ще більшою — три з половиною мільйони. Франк працював над вирішенням їхньої подальшої долі разом з Гіммлером, і навіть якщо ці двоє не завжди знаходили спільне бачення, Франк, який хотів прислужитися, зрештою вирішив не створювати проблем. Гіммлер приймав рішення, а Франк їх виконував.