Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

Гітлер з Гансом Франком біля німецького суду, 1928 р.

Ці фото допомогли Франку. Роки вірної служби націонал-соціалістам зробили його впізнаваною — і страшною — фігурою. Усього через кілька тижнів після свого призначення міністром юстиції він підписав низку заходів з очищення правової системи Баварії. Ці заходи були спрямовані конкретно проти євреїв {396} 396 [7] Ці заходи були спрямовані конкретно проти євреїв: Housden, Hans Frank, 49. / [с. 318] , заборонивши їм перебувати у судових органах і звільнивши з посад усіх суддів і чиновників органів юстиції єврейського походження. Безпосередня причетність Франка до цих заходів з огляду на його зв’язок з Гітлером робили цей візит небажаним, і канцлер Дольфус виступив проти, назвавши його недружнім актом. Франк підлив масла у вогонь своєю промовою перед самим візитом, в якій пригрозив жорстким втручанням, у разі якщо Австрія не підтримає нову політику Німеччини. {397} 397 [8] Франк підлив масла у вогонь: «Germans Rebuked Arriving in Vienna». / [c. 318]

У віденському аеропорті Франка вітали дві тисячі прихильників, співаючи « Deutschland über Alles » і нацистський гімн («Пісня Горста Весселя»). Франк із делегацією вирушив до віденського «Коричневого будинку», вздовж вулиць, якими вони їхали, стояли мешканці міста, вигукували вітання або свистіли — залежно від своїх політичних вподобань. Багато прихильників Франка були в білих шкарпетках на знак підтримки нацистів. Ввечері Франк виступив перед великим натовпом прихильників, аби відзначити 250-ту річницю звільнення Відня від турків (на вшанування цієї перемоги, здобутої королем Польщі Яном III Собеським, у містечку Жолкєв було збудовано замок, на стінах якого я знайшов фотографії, причеплені туди відважною українською кураторкою музею). Франк передав особисті вітання від Гітлера: «Фюрер скоро теж приїде до вас, щоб відвідати могилу батьків» {398} 398 [9] відвідати могилу батьків: Austrians Rebuff Hitlerite Protest // New York Times. — 1933, 16 травня. — 1, 8. / [c. 318] .

Потім Франк провів приватну зустріч із журналістами. Кореспондент «Нью-Йорк Таймс» звернув увагу на манеру баварського міністра поводитися з групою з двадцяти чоловік так, «наче перед тобою 20000» {399} 399 [10] наче перед тобою: Turmoil in Vienna as Factions Clash // New York Times. — 1933, 15 травня. — 1, 8. / [c. 318] . Він постійно переходив на крик, голосно заперечуючи проти будь-яких закидів проти нього і Гітлера. «Це лише питання засобів, які буде застосовано, — погрожував він, — в разі, якщо Австрія не співпрацюватиме з Німеччиною».

З Відня Франк подався до Граца, де перед великим натовпом людей оголосив, що образа на його адресу є образою на адресу Гітлера, а тоді поїхав до Зальцбурга. Приїзд нацистів викликав хвилювання, австрійський уряд Дольфуса оголосив його небажаним. Цей візит широко висвітлювали у світі, і, мабуть, Лаутерпахт прочитав про нього у лондонських газетах, а Лемкін — у варшавських. Звістка дійшла і до добре проінформованих мешканців Лемберга і Жовкви, багато з яких уважно слідкували за розвитком австрійських подій.

Через тиждень після від’їзду Франка {400} 400 [11] Через тиждень після від’їзду Франка: Vienna Jews Fear Spread of Nazism // New York Times. — 1933, 22 травня. / [c. 319] канцлер Дольфус звернувся до громадян Австрії, аби їх заспокоїти. Цю промову у перекладі було передано до Сполучених Штатів. Австрія не наслідуватиме німецький уряд і не вживатиме антиєврейських заходів; це була країна сучасних поглядів, де «усі громадяни мають рівні права». Він посилався на австрійську конституцію, розроблену під керівництвом Ганса Кельзена, вчителя Лаутерпахта, того, хто запропонував індивідуальні права для всіх.

Приїзд Франка залишив по собі чіткий слід, надихнувши в Австрії багатьох на підтримку політики нацистів. Через рік Дольфус був мертвий, його підступно вбила група нацистських прихильників на чолі з тридцятитрирічним Отто фон Вехтером, одногрупником Лаутерпахта у Віденському університеті, який втік до Німеччини. {401} 401 [12] Через рік Дольфус: Howard Sachar, The Assassination of Europe, 1918–1942: A Political History (University of Toronto Press, 2014), 208–210. / [c. 319]

1935 рік був вдалим для Франка. Він придбав великий заміський будинок у Баварії (у Шоберхофі, поблизу Шлірзе), який я відвідав вісімдесят років по тому, незадовго до того, як його знесли, де навіть в робочому кабінеті під даховими кроквами все ще була відчутна його пиха. Він брав участь у підготовці Нюрнберзьких декретів, антисемітських законів, за якими євреїв позбавляли громадянських прав і забороняли позашлюбні стосунки між німцями і євреями.