Радий Радутный - Важка чоловіча робота

Юрій дивився на Олександрові муки спокійно й поблажливо, а потім махнув рукою йому та Володимирові водночас — підходьте, мовляв, — й першим заліз до каюти.

— Ну що у вас чути? — зустріла їх Олена слабкою посмішкою. — Дістали когось?

Чомусь те запитання знов неприємно вразило журналіста — наче й дівчині заздалегідь було відомо, що пірнають не просто так, а будуть когось діставати, й лише Олександрові ніхто нічого не сказав.

Він встиг подумати, що й Олені навряд чи хтось щось сказав, але ця думка була ще більш образлива, бо виходило, що операція «Підйом покійника» для всіх очевидна, а для нього...

Але додумати не встиг, бо Юрій раптом приклав палець до губ, взяв з полиці аркуш паперу й написав:

«У Волохатого дірка в кормі. На півметра нижче за ватерлінію».

На погляд кореспондента, нічого дивного у тому повідомленні не було. Ну що та дірка? У нього в корпусі десятки дірок, а якщо рахувати ще й кулеметні, то й сотні. Снаряд влучив.

Він розкрив був рота, але отримав від Юрія стусана під ребра й лише кавкнув.

Володимир почухав потилицю, взяв аркуш собі й написав:

«Гадаєш, Інженер?»

«Може бути».

«Сашко, ти б поки що з Оленою поговорив, чи що...».

— То що, бачили там щось цікаве? — одразу ж запитала дівчина. Очі її при тому весело блиснули.

Ще пірнаючи, кореспондент уявляв собі, як буде розповідати Олені про занурення, про покалічений корабель на дні, про потопельників, що тягнуться вгору по останній свій подих...

Але зараз усі ті заготовані розповіді десь поділись. Зникли, як й не було.

— Та... — промимрив він нерозбірливо. — Корабель знайшли.

Володимир, не відриваючись від паперу, виразно пирхнув. Олена теж не стрималася від посмішки.

— А на кораблі?

— А на кораблі — трупи! — раптом розлютився журналіст. — Мабуть, багато. Три штуки ми навіть зовні побачили. І лялька там плавала! Розумієш — дитяча лялька, гарненька така! Розумієш, що це означає?

— А, це буває, — кивнув Володимир, одночасно щось виписуючи на папері. — Але означає це зовсім не те, про що ти подумав. То або сам Волохатий розважався, або хтось із його спостерігачів. Це вони люблять...

— Як — розважався? — розгублено перепитав журналіст.

— Ну як, як... — Володимир мав такий вигляд, наче хотів пояснити, але потім все-таки передумав. — Потім розповім. Колись.

Запала тиша, лише ручка рипіла. Й знову Олена перша згадала про необхідність підтримувати невимушену розмову.

— А в трюм не лазили?

— Ні, — Олександр був ображений, заінтригований, розлючений, розгублений, зацікавлений водночас, і всі ці почуття дивним чином відбивалися на його голосі. — Там палуба пошматована. Люки покороблені, не відкриєш. Хіба що в машину можна було залізти...

— Але у машині в них нічого цікавого. Весь мотлох він у трюмі тримав, на носі, — миттю підхопив Юрій, водночас махаючи рукою — мовляв, міняйте тему, міняйте! Нема чого говорити ані про машину, ані взагалі про корму.

Олександр зазирнув через його плече. Аркушик вже вкрився написами наполовину, але нижні рядки якраз затулив Володимир й прочитати вдалося лише:

«...поставив міну. А потім, у найсприятливіший момент — підірвав. І Волохатий залишився без руля якраз тоді, коли найдужче хотів поманеврувати. :)

А тут і ми.

Точно.

А міна — магнітна?

А біс його зна. А воно нам цікаво?

Аякже. А раптом...»

Цю фразу Володимир якраз дописував:

«... до нас теж уже щось причеплено?»

Юрій міцніше стис губи, а журналіст відчув легке (поки що) занепокоєння.

«Навряд чи. А якщо й причеплене, то зараз він його підривати не буде. Нема сенсу.

Це ж чому?

Бо Волохатий живий.

А...

Чи, гадаєш, у Інженера є шанси побити Волохатого?»

— Ги-ги... — вголос сказав Володимир. — Звісно, нема!

Оговтався, й вголос уже уточнив:

— Я про дітей на борту Волохатого. Він взагалі їх не любить. Так що не турбуйся, Сашуню, за ту ляльку, там інші ігри були, не дитячі...

«А от мікрофона десь попід привальним брусом цілком можна чекати. Або на зовнішній обшивці. Або навіть на фальшборті, під самим верхом, там поручень наварено».

Он воно що! Олександр мало не ляснув себе по лобі. Ситуація прояснилася миттю. Отже:

а) якийсь невідомий «Інженер» — мабуть, теж конкурент, — якимось чином прилаштував біля руля на кораблі Волохатого міну — й у слушний момент підірвав, внаслідок чого корабель утратив можливість маневрувати.

Висновок був трохи образливий. Журналіст волів би думати, що то вони з Юрієм, вправно керуючи своїм кораблем, потопили супротивника.