Тут було щось інакше.
В одну купу мішалися й острах, що нічого не вийде; й непевність у тому, що все вийде правильно; й побоювання того, що Олені буде боляче під час процедури, і що біль цей принесе він...
Гнати геть!
Думки слухняно принишкли. В голові стало порожньо й чисто, наче після добрячої медитації.
Ну — почали!
Олена лежала на глибині півтора метри, у вогкому шарі піску, й тіло було вже добряче зіпсоване.
Він почав з ніг.
Хробак. Геть його. Підгнилий шмат шкіри — полагодити. М’ясо — у початковий стан. Нерв — цілий, годиться. Артерія — дірка, залатати. Вена — навіщо так близько до шкіри, запхнути ближче. Кістка — порядок.
Кістці було більше трьохсот років, й кожен доторк до неї бив у свідомість, наче 380 вольт.
Ніготь — цілий. Шкіра. М’яз. Суглоб. Сухожилля. Суглоб. Ще м’яз.
Дівчині було боляче. Хвиля болю починалась чомусь не з голови, а з грудної клітки, з лівого боку, й розкочувалась попід піском, вгору, вниз, била в повітря й розганяла з берега все живе — від сонних чайок до крихітних піщаних бліх.
Палець — готовий. П’ята — готова. Стопа — готова.
Шкіра. М’яз. Кістка. Артерія. Вена. Жир. М’яз. Кістка. Артерія. Шкіра.
Під час кожної операції журналіст відчував, як витікає з нього життя і всотується, вливається в тіло Олени.
М’яз. Вена. Шкіра. Кістка. Нерв. Вена. М’яз. Жир.
Це було схоже водночас на роботу скульптора та хірурга.
Нога. Ліва. До коліна. Права. До коліна. Перевірити. Імпульс. В лівий литковий м’яз. Смикається. В правий. Не смикається. Що не так? Обірвано нерв. Полагодити. Перевірити. Імпульс. Смикається. Порядок.
Колінні суглоби були досить важким місцем, але й з ними журналіст впорався.
Стегна. Олександру згадалося, як розкривалися вони перед його бажанням. Шкіра. Гладенька. Ще гладша. Ще. М’яз. Жир. Менше жиру. Нерв. Кістка. Перевірити. Працює.
Сідниці. Круглі, пружні, приємні на дотик. Ну, і як це висловити анатомічно? Шкіра. Гладкіша. Ще гладкіша. М’яз. Жир. Більше жиру. М’яз. Нерв. Чи він тут не потрібен?
Великий пласт м’яса добряче підгнив, й журналіст витратив півгодини, щоб розібратись.
Лоно. Хай йому чорт! Конструкція була складна, перенизана нервами, судинами, залозами, іншим мотлохом, й Олександр вовтузився з кожним клаптиком.
Перевірити. Імпульс. Стискається. Добре.
Міхур. Майже цілий. Дивно. Але добре. Кишки. Гнилі. Геть гнилі. Полагодити. Тут і тут. Що це таке? Біс його зна. Полагодити. А це? Теж.
Знань катастрофічно не вистачало. Але журналіст сподівався, що якщо навіть він щось і пропустить, або зробить не так, то Олена йому підкаже, а там уже разом.
Болить! Дуже болить! Щось з’єдналось неправильно. Ага. Ось. Нерв — сюди. Судину — сюди. Тепер? Працює.
Печінка. Не печінка, а каша. Полагодити. Ого. Так. Ще так. Паразит? Чи хробак? Геть. Бактерії? Геть. Потім заведуться, якщо так вже потрібні. Діафрагма. Ще майже ціла. Чудово.
Робота виснажувала. Здавалося, навіть тягати під водою важкі залізяки було легше й приємніше. Думки кудись зникли. Залишилося лише бажання довести роботу до кінця.
Легені. Каша. Полагодити. Альвеоли. Бронхи. Повітропровід, чи як він там називається. Пісок — геть. Слиз — геть.
Серце. От звідси воно все й починається. Затужавілу кров — геть. Пісок — як він сюди проник? — геть. Слиз — геть. М’яз. Полагодити. Судина. Залатати. Нерв — цілий.
Дивно. Чомусь нерви протримались непогано, а судини — згнили.
Гортань. Зв’язки. Шия. Артерії. Вени. Обережно! Хребці, хрящі, спинний мозок.
Нерви перепліталися, як клубок черв’яків, й опиналися будь-якому втручанню. Кожен треба було прослідкувати, почистити, перевірити. Працює. Працює. Працює. Ні. Чому? Ага, ось він, розрив.
Підборіддя. Шкіра. Пошкоджена. Полагодити. М’яз. Згнив. Відновити. Жир. Хай буде. Шкіра. Нерв. Артерія. Ще одна. Так, тут повинно бути багато дрібних судин. Людина може бліднути або червоніти. Так і треба. Ніс. Хрящі. Слиз. Прибрати. Ох, чорт. Повернути. Очі.
Очі геть зогнили, й довелося відтворювати їх майже з нуля. За основу журналіст взяв свої, й вони свербіли, наче піском були запорошені. Оболонка. Зіниця. Білок. Нерв. Кришталик. М’яз кришталика. Не виходить. Чому? Ага. Ось. Перевірити. Темно. Імпульс. Ворушаться. Ще перевірити. Темно. Чому?
Олександр мало по лобі себе не ляснув. Звісно, буде темно. І взагалі було б спочатку викопати, а потім уже — піднімати. Ну та гаразд, і так наче непогано виходить.
Лоб. Вилиці. Вуха. Потилиця. Волосся — ціле. Корені волосся — в шкіру. Міцніше. Густіше. Щоб не було, як після Вовкиного бракоробства. Тримаються. Перевірити. Ніяк. Гаразд.
Читать дальше