Сергей Пономаренко - Тенета бажань

Світлана, тремтячою рукою зняла трубку:

— Андрій?!

— Ви порушили зв'язок! Ви порушили зв'язок! Зв'язок порушений!— розсердилася телефоністка, а десь вдалині пробивався слабкий голос Андрія, що твердив: «Я чекаю тебе»!

Світлана прокинулася в холодному поті, і серце завмерло від жаху. За вікном була непроглядна темрява — годинник показував третю ночі. Побачений жах зовсім вигнав сон, і їй було дуже боязко лежати одній в темряві. За повір'ям, душа покійного сорок днів не покидає землю, знайомі місця, і, можливо, зараз літає біля неї. Її обдало холодом, і вона згадала, як доторкнулася до руки Андрія, що лежав у труні, відчувши її крижаний холод. Теплота — це з'єднання, холод — відторгнення, розірвані зв'язки.

Навіть якщо зараз перед нею виникне примарний образ Андрія, то це буде не Андрій, а прибулець з іншого, чужого світу.

«Світло! Потрібно багато світла! Темрява — це підступність і беззахисність, світло — сила й упевненість»!

Світлана запалила нічник, потім встала, пройшлася по квартирі, вмикаючи скрізь світло.

«Чимось потрібно зайняти себе. Спершу добряче попоїсти — сон любить ситих».

Вона порилася в холодильнику, але безрезультатно — самотність забуває про їжу, адже бенкет — це доля компанії, а тепер нікого не потрібно годувати, окрім самої себе. Спати не хотілося, і тоді вона вирішила зайнятися прибиранням квартири. Вона відкрила одежну шафу, і її погляд наштовхнувся на розвішані речі Андрія. У неї перехопило дух, з очей полилися сльози, і вона без сил опустилася на підлогу. Заспокоївшись, вирішила:

— Речі Андрія будять хворобливі спогади, перетворюють на неврастенічку. Їх потрібно прибрати подалі з очей, а потім я їх віддам тим, хто має потребу, але це буде пізніше — поки тільки заховати.

Світлана обвела поглядом костюми, що висіли, куртки, пальто, дублянку покійного чоловіка і застигла. «Заховати — так, але куди? До валізи така кількість речей не поміститься. Хіба що лише костюми».

Вона не любила безладу, тому охайно складаючи костюми до валізи, за звичкою обмацувала кишені — чи немає в них чогось зайвого. У кишені старих брюк вона намацала листок паперу і, витягнувши його, упізнала Андріїв почерк:

Світлану кинуло в жар, вона не пам'ятала, щоб він коли-небудь цікавився віршами, тим більше переписував їх. Але це був його, добре знайомий їй почерк! Може, він потихеньку складав вірші, таємно від неї? Нісенітниця! Від цих рядків віє смертю. Третій — мертвий, між двома. Хто — другий?!

Не сподіваючись на успіх, вона включила комп'ютер, увійшла до пошуку і набрала рядок: «Що мертвий, третім постає між нами».

Результат вона отримала миттєво: вірш Зі-наїди Гіппіус під назвою «Ти кохаєш?» Не полінувалася — прочитала і не зрозуміла, як зв'язати вірш і свого чоловіка, на той момент — живого, життєрадісного, повного планів на майбутнє. Вирваний з контексту любовного вірша, чотиривірш виглядав дуже зловісно.

«Третій, мертвий, між нами — Родіон Ікон-ников, автор щоденника?» — Світлана відчула, як задихається від браку повітря, неспроможна зітхнути. Яскраве світло в кімнаті нагадало їй про побачене уві сні жахіття, і їй стало дуже страшно. Нервово хихикаючи, вона відключила мобільний і домашній телефони.

«Геть тишу! Нічна тиша — це страх!» -Світлана включила приймач, знайшла музичну хвилю. Співав Діма Білан, це подіяло на неї заспокійливо. Хороша мелодія, прекрасний виконавець... Тут її пронизало струмом — вона вслухалася в приспів:

І їй здалося, що чує голос Андрія, що співає цю пісню. Вона збила хвилю — почувся тріскіт, розряди, через які вона виразно почула голос Андрія :

— Я чекаю на тебе!

— Олежко, я з'їду з глузду, якщо сама знаходитимуся в квартирі! — не вимовила, а простогнала Світлана на закінчення розповіді про нічні жахи.

— Не думав я, що ти така вразлива. Що ти пропонуєш?

— Не знаю! — знову простогнала Світлана, стиснувши голову руками. — Я навіть не можу попросити, щоб ти переночував декілька ночей у мене в квартирі — що скажуть сусіди?! Адже оточення завжди припускає брудне, погане, і поясненням удавано вірять, про себе насміхаючись. Я дзвонила мамі — вона бере відпустку і за три дні до мене приїде, але як мені протриматися?