Пауло Коэльо - Як течія річки [збірник]

«А як же ваша епітафія?» – наполягав журналіст. Адже якщо мене спалять, то я не матиму каменя з написом, а мій попіл розвіє вітер. Але якщо йдеться про посмертну фразу, то я обрав би таку: «Він помер ще тоді, коли був живий». Вона може здатися безглуздою, але я знаю багато людей, які перестали жити, хоч іще працювали, їли, й виконували свої суспільні зобов’язання. Усе це вони робили цілком автоматично, не розуміючи, які магічні хвилини дарує їм кожен день, не зупиняючись, щоб подумати про чудо життя, не розуміючи, що наступна хвилина може бути їхньою останньою на поверхні Землі.

Коли журналіст попрощався й пішов, я сів за комп’ютер і вирішив написати цей есей. Я знаю, що ніхто не любить думати на цю тему, але я відчуваю свій обов’язок перед читачами: заохотити їх до роздумів про важливі події нашого існування. А смерть, либонь, найважливіша з них. Ми наближаємося до неї, ніколи не знаємо, коли вона нас забере, а проте повинні дивитися навкруг себе, дякувати їй за кожну хвилину, але дякувати їй також за те, що вона примушує нас думати про кожен вчинок, який ми здійснюємо, або відмовляємося здійснити.

І нам слід відмовитися робити те, що перетворює нас на живих мерців, і йти на будь-який ризик, намагаючись реалізувати свої мрії.

Бо хочемо ми цього чи не хочемо, а янгол смерті чекає на нас.

У Нью-Йорку я п’ю ввечері чай із досить оригінальною художницею, що працює в банку на Уолл-стрит. Одного дня їй наснився сон: вона повинна побувати в дванадцятьох місцях світу, намалювавши там картину або вирізьбивши скульптуру, що символізували б ті місця.

Вона вже виконала чотири з тих робіт. Показала мені фотографію однієї з них: скульптуру індіанця в одній із каліфорнійських печер. Виконуючи замовлення свого сну, вона й далі працює в банку, заробляючи гроші на реалізацію своїх проектів.

Я запитав у неї, навіщо вона це робить.

– Щоб утримувати світ у стані рівноваги, – відповіла вона. – Це може видатися дурницею, але існує якась тонка річ, що всіх нас єднає і яку ми можемо поліпшити або погіршити, мірою того, як ми діємо. Ми можемо багато чого врятувати або зруйнувати своїми вчинками, що іноді здаються абсолютно марними.

Можливо, моє сновидіння було безглуздим, але я не хочу ризикувати, знехтувавши його: дивлюся на взаємини між людьми як на неосяжну мережу тонкої павутини. Своєю працею я намагаюся залатати дірки, що в ній утворюються.

– Цей цар могутній, бо він уклав договір із дияволом, – сказала одна святенниця на вулиці.

Хлопець був заінтригований.

Через певний час, мандруючи в іншому місті, хлопець почув, як чоловік, що стояв із ним поруч, прокоментував:

– Усі тутешні землі належать одному хазяїну. Це робота диявола.

Наприкінці літнього вечора хлопця проминула красуня.

– Ця дівчина перебуває на службі в сатани! – вигукнув обурений проповідник.

Тоді хлопець вирішив відшукати диявола.

– Кажуть, ніби ти можеш робити людей могутніми, багатими й гарними, – сказав хлопець, коли зустрівся з ним.

– Не зовсім так, – відповів йому демон. – Ти вислухав лише думку тих, хто хоче зробити мені рекламу.

Я одержав поштою три літри продукту, який замінює молоко; одна норвезька компанія запитувала, чи я не зацікавлений інвестувати гроші у виробництво нової продукції, позаяк на думку фахівця Дейвіда Рітца «БУДЬ-ЯКЕ (великі літери належать йому) коров’яче молоко має п’ятдесят дев’ять активних гормонів, багато жиру, холестерину, діоксидів, бактерій і вірусів».

Я подумав про кальцій, бо мати з дитинства мені казала, що він потрібний для кісток, але фахівець випередив мою думку: «Кальцій? Яким чином корови здобувають достатню кількість кальцію для свого величезного кістяка? З рослин!» Тож новий продукт виготовляється на основі рослин, а шкідливість молока доведена дослідженнями безлічі інститутів, розкиданих по світу.

А білок? Дейвід Рітц невблаганний: «Я знаю, що молоко називають рідким м’ясом ( я ніколи не чув цього виразу, але він, либонь, знає, про що говорить ) бо воно містить у собі велику кількість білку. Але саме білок є причиною того, що кальцій не розчиняється в організмі. Країни, де вживають їжу, багату на білки, мають високий ступінь захворювань на остепороз (відсутність кальцію в кістках)».

Того ж таки вечора я одержав від дружини текст, який вона прочитала в Інтернеті: