Пауло Коэльо - Як течія річки [збірник]

Багато років тому я написав пісню з такими словами:

Ліпше подолати страх. Бути гідним того, що я написав, і зрозуміти, що хоч би яким потужним був ураган, у якусь мить він перестане.

Вітер збільшує швидкість. Я стою у відкритому полі, на обрії видніються дерева, які, принаймні в теорії, притягуватимуть блискавки. Моя шкіра водонепроникна, навіть якщо мій одяг наскрізь промокне. Тому ліпше натішитися цим видовищем, аніж кинутися бігти в пошуках безпечної криївки.

Минає ще півгодини. Мій дід, інженер, любив навчати мене законів фізики під час наших розмов: «Коли побачиш блискавку, порахуй секунди й помнож їхню кількість на триста сорок метрів, тобто на швидкість звуку. У такий спосіб ти завжди визначиш відстань до грому». Трохи складно, але я звик робити це від самого дитинства. Зараз буря за два кілометри від мене.

Поки є досить світла, аби я міг бачити обриси хмар, що їх пілоти називають «cumulus nimbus». Вони мають форму ковадла, ніби коваль б’є молотом по небу, виковуючи мечі для розлючених богів, які в цю мить перебувають над містом Тарбес.

Я бачу, що буря наближається. Як і кожна буря, вона тягне за собою руйнацію – але водночас зрошує поля й мудрість неба падає на землю разом із дощем. Як і кожна буря, вона повинна затихнути. Чим шаленішою є вона, тим швидше минає.

Богу дякувати, я навчився зустрічатися з бурями.

Далеко, за межами добра і за зла, існує широка долина.

Там ми й зустрінемося з тобою.

О, Аллах! Я запитую в тебе поради, бо ти знаєш усе і навіть те, чого знати не можна.

Якщо моя справа є доброю для мене та для моєї віри, для мого життя нині й потім, нехай вона буде легкою й благословенною.

Якщо моя справа є поганою для мене та для моєї віри, для мого життя нині й потім, не дозволяй мені це робити.

Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, а хто стукає, відчинять йому.

Підіймемось на гору Господа, де зможемо ходити стежками Його. Перетворімо наші мечі на орала, а списами наколемо яблука.

Нехай жоден народ не підійме меч проти іншого народу, й нехай ми ніколи не опануємо митецтво війни.

І ніхто не повинен боятися свого сусіда, бо так каже Господь.

Щоб зберігався мир у світі, треба, щоб народи жили в мирі.

Щоб зберігався мир між народами, міста не повинні воювати одне з одним.

Щоб зберігався мир між містами, сусіди повинні порозумітися.

Щоб зберігався мир між сусідами, треба, щоб у кожній родині панувала гармонія.

Щоб зберігався мир у родині, треба знайти його у власному серці.

Росинья – фавела, тобто нетрі на гірських схилах, в Ріо-де-Жанейро.

Певно, мова йде про синтоїстську святиню Ісе-дзингу, оскільки Гункан-дзима – це скелястий острів, на якому нема храмів. ( Прим. ред .)

Район Ріо-де-Жанейро.