Ірина Солодченко - Неприродний добір

— Він займається діагностикою та лікує на устаткуванні власного виробництва, — гарячково пояснювала Наталя. — Об'єднав лазер, магніти, мікрохвилі, резонанс та електропунктуру під єдиним програмним забезпеченням. Називається це диво — безмедикаментозне лікування. Твоє завдання — засилати клієнтів на цей апарат… Один сеанс — 200 грн, але ти повинен переконати клієнтів, що для задля повного одужання необхідний курс в 10 сеансів. Мулькович дає ставку 2000 гривень плюс 5 відсотків від кожного сеансу твого клієнта.

«Кепські справи в професорської доньки, що за мною в село подалася…», — майнуло в голові. А вголос поцікавився:

– І багато народу по 2000 тисячі за курс відвалюють?

— Так треба вміти вмовити! Підказати, що можна кредит у банку взяти або попросити на роботі, щоб перерахували безготівкою.

— Чесно кажучи, я ще не залишив думки стати хірургом….

«…незважаючи ні на що», — хотів додати, та вдержався. Дівчина на мить засумувала… Та сьорбнувши з кухля кислого вина, згадала негаразди у своїй родині. У її старшого брата Стаса, до речі терапевта у приватній клініці («Вони всі там по приватних клініках…») — купа неприємностей. Клієнти скаржаться за кожну дрібницю… Замордували кляузами, а тут ще на горе на стаціонарі лежав один начальник АТП. Лікували його лікували, а тому все гірше й гірше…. Якось зранку дядькові попустило, і Стас терміново відвіз його додому на своїй автівці під приводом того, що нема чого платити зайві гроші за стаціонар, коли вже полегшало… А дядько той незабаром помер у міській лікарні… І родичі заявили на брата до прокуратури…

– І що йому тепер буде?

— А що буде? Нічого… Історію хвороби переписали — там не підкопаються. Якби він у Стаса в палаті помер, ще гірше було б: приватній клініці летальні кінці ні до чого.

— А він… Як він сам до цього ставиться? …У нас тут теж був інцидент — одна жінка вмерла….

— Ти про що? Тебе теж викликали до прокуратури?

— Та ні…Просто чергував, ну… коли її привезли… А потім… вона вмерла при іншому лікарі, — викрутився Андрій.

— Будеш за кожного хвилюватися — у могилу завчасно зійдеш, а при нашій професії що завгодно може трапитися…

— Від нас також багато чого залежить…

— А для цього краще працювати у приватній клініці. Там — найновітніше устаткування.

Андрій промовчав, що брат її довів того начальника АТП до цвинтаря, маючи при собі таке новітнє устаткування, що новішого й не вигадаєш.

Наталя зовсім осоловіла… Зрозумівши, що піймала облизня, вона тихенько сопла на своєму табуреті… Андрієві стало її шкода й щоб якось уговтати дівчину, пообіцяв подумати щодо Клініки доктора Мульковича. Професорова доня вмить повеселішала і запросила його на свій день народження… Прийдуть колишні однокурсники, побачиться із усіма, а то зовсім здичавів у цьому селі. І так підбадьорилася, що хряпнула з кухля одним ковтком і як суто європейська дівчина скрикнула:

— То що? Підемо сексом позаймаємося?

Андрій зітхнув і поплентався стелити свіжу постіль…

Як і очікувалося, прокуратура відмовила Олегові Томашенко в порушенні кримінальної справи. Його заяву біло відіслано на розгляд до Управління охорони здоров’я для вживання відповідних заходів.

Марта почувала себе ніяково: своїми порадами вона начебто підштовхувала чоловіка скаржитися, а реально допомогти так і не спромоглася. Щоб виправити ситуацію дівчина попросила маму зателефонувати своєму другові дитинства — дядькові Сергію, підполковнику міліції, і спитати, як їм далі діяти. Вислухавши Мартині поневіряння, дядько Сергій запропонував зустрітися на роботі.

Цього разу дівчина взяла на роботі вільний день… Погода була казкова… М'який сніг неквапливо й тихо падав на тротуари, а лагідне сонце навіювало гарні передчуття. Обоє прямували до міськвідділу, сподіваючись на те, що хто-хто, а підполковник напевно порадить їм щось розумне.

… Дядько Сергій виявився рухливим, сухотілим чоловіком більш-менш поважного віку, хоча і з великим видатним животиком. Обличчя його прорізали глибокі зморшки, а геть-чисто сива шевелюра надавала його вигляду певної мудрості, незважаючи на маленькі й колючі очі. Вислухавши суть справи і прочитавши відповідь із прокуратури, підполковник приголомшив своїх відвідувачів:

— Все так… Прокурор зобов'язаний порушити кримінальну справу лише при наявності ознак злочину. Вам у порушенні кримінальної справи відмовлено… Та ще й встановити причинний зв'язок між діями лікарів і смертю без судово-медичної експертизи неможливо.