Юрий Щербак - Причини і наслідки

Додому Жадан повертався разом з Олею, яка жила біля станції метро «Лівобережна». Їхали в таксі, й коли машину занесло на слизькому повороті, Оля злякано схопила його за руку. Розповіла, що три роки тому потрапила в автомобільну аварію, її чоловік та дочка загинули, а вона вижила — лише переломи кісток і всі зуби вибило. І що тепер у неї є квартира, добра посада, вільний час, абонемент у філармонію, тільки щастя немає.

Виступаючи в Женеві на засіданні комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я з проблеми сказу, американський дослідник професор Джозеф Новак (1983) заявив: «Незважаючи на значний поступ людства в усіх галузях науки і техніки, проблема боротьби зі сказом залишається дуже складною і з багатьох поглядів зовсім не вирішеною як на міжнародному, так І па регіональних рівнях. Більше того, в зв'язку з екологічними змінами навколишнього середовища стан справ зі сказом у ряді країн погіршився. Сказ широко розповсюджений у країнах Азії, Африки, Латинської Америки. Щорічно у світі гине, за далеко не повними даними, понад 10 тисяч людей, понад мільйон осіб, укушених хворими тваринами, переживають тяжку драму і величезний стрес у зв'язку зі смертельною загрозою захворювання і необхідністю проходити курс болючих і не завжди безпечних щеплень».

Радянський представник (А. К. Мідатов, 1983) на тому ж засіданні нагадав, що в 1910 році на Пироговському з'їзді лікарів Росії наголошувалося, що «медичні засоби допомоги укушеним скаженими тваринами мають паліативний, лікувальний, а не запобіжний характер. Антирабічні щеплення не можуть вплинути на джерело інфекції, тобто на хворих тварин, і не зменшують кількості укушених і заражених вірусом сказу людей; для того, щоб викоренити зло, треба боротися зі сказом шляхом санітарних протиепідемічних заходів у законодавчому порядку».

Представник Чехословаччини д-р ветеринарії Ян Колаж (1983) підкреслив, що боротьба зі сказом має велике економічне значення. На жаль, перспективи швидкого викорінення цієї смертельної інфекції, яка завдав сільському господарству збитків на мільйони доларів, дуже сумнівні: адже це комплексна і дуже складна проблема, яка стосується не лише охорони здоров'я, а й ветеринарної служби, органів сільського, лісового. комунального, мисливського господарства, поліції, місцевої адміністрації, вона нерідко зачіпає державні інтереси, релігійні почуття і місцеві звичаї.

Як, запитували промовці, можна ефективно боротися зі сказом у багатьох країнах Азії, коли окремі райони, особливо навколо міст, буквально наповнені зграями бездомних і скажених собак, а буддійська релігія суворо забороняє вбивство тварин, вважаючи їх одним із втілень людини в нескінченній мандрівці душі? Як знищити в Європі всіх скажених і заражених лисиць, не порушуючи екологічної рівноваги? Як знешкодити вогнища інфекції, коли лисячі нори, в яких ховаються хворі тварини, сягають глибини чотирьох-п'яти метрів, а загальна довжина підземних лабіринтів нерідко дорівнює десяти-п'ятнадцяти метрам?

У Федеративній Німеччині для знищення надмірно зрослої популяції лисиць застосовують газування нір отруйним газом типу «циклон», але Польща і ряд інших країн рішуче відмовилися від цього методу, який багатьом нагадує похмурі часи газових камер Освенціму.

Як боротися зі скаженими вовками в горах Ірану, як викоренити сказ серед мільйонів летючих мишей Південної Америки, як ліквідувати вогнище інфекції серед полярних песців Аляски, шакалів Ефіопії чи жовтих мангуст Південної Африки? А спалахи сказу серед мавп у лісових хащах Філіппін, Індонезії чи Заїру?

У зв'язку з посиленням пересування людей, міжнародною міграцією і перевезенням тварин на далекі відстані небезпеку сказу вповні відчувають країни, в яких ця інфекція була свого часу викорінена, — такі, як Англія, Японія чи Австралія. Епідеміологи Великобританії, зважаючи на повідомлення про виділення вірусу сказу від європейських летючих мишей (Ніколич, 1967, Коморовський, 1976, Є. П. Жадан, Г. Т. Гаркуша, 1985), висловили тривогу з цього приводу, цілком логічно вважаючи, що хворі на сказ летючі миші здатні досить легко подолати протоку Ла-Манш, з Франції дістатися берегів туманного Альбіону й заразити вірусом англійських лисиць, яких так багато у цій країні.

Незважаючи на рішучі державні профілактичні заходи, які здійснюються в багатьох країнах і поглинають великі кошти, боротьба зі сказом має з а х и с н и й, а не наступальний характер.