Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця

Здесь есть возможность читать онлайн «Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Флорентійська чарівниця: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Флорентійська чарівниця»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Флорентійська чарівниця» (2008 р.) – новий роман Салмана Рушді, двічі лауреата Букерівської премії, автора скандально відомого твору «Сатанинські вірші», здобув блискавичну популярність у світі. Письменник змальовує карколомні життєві шляхи своїх героїв – жінки і чоловіка доби Відродження у дещо феєричній, казково-пригодницькій формі, їхнє палке кохання на тлі тогочасних політичних подій, гаремних і двірцевих інтриг та звичаїв, що побутували в Італії, Індії і Туреччині. Традиційно автор не припиняє дивувати читача незвичними поворотами сюжету і ризикованістю стилю, зіткненням філософії Сходу і Заходу.

Флорентійська чарівниця — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Флорентійська чарівниця», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Йолопе , – кричала Джульєтта Веронезе, – що ти лізеш куди не треба!

Мабуть, тут щось сталося. Одягнений, він ішов по розчаклованому Будинку Марса з такою гідністю, на яку тільки був здатний. Коли проходив повз куртизанок, вони замовкали. Дехто показував на нього пальцем. Було чути, як двоє чи троє аж шипіли. У ґранд-салоні вікно, що виходить на річку Арно, розтрощене. Йому потрібно знати, що ж все таки сталося. І тут перед ним постала господиня дому, Ла Фіорентина, прекрасна навіть без крихти косметики.

– Пане Секретар, – промовила вона з холодною формальністю, – вас більше тут не вітатимуть. – І пішла собі, а шквал спідніх спідниць, криків та плачів здійнявся знову.

– А дідько б тебе взяв, – сказала Джульєтта ruffiana. – Її було неможливо спинити. Вона вибігла з кімнати, де ти спав, як гнилий труп, і ніхто не зміг їй завадити.

* * *

Під дією анестезії ти могла пережити трагедію свого життя. Коли ж прийшла до тями, коли у муках відновилася твоя свідомість, ти збожеволіла. Твоя пам'ять повернулася, і ти вийшла із себе, бо це пам'ять приниження, грубого поводження і вторгнення, це – пам'ять про чоловіків. Не резиденція, а бордель спогадів, до того ж, окрім спогадів, резиденція усвідомлення того, що всі, хто тебе любив, уже мертві, що нема жодного порятунку. Збагнувши це, ти могла встати на ноги, набратися духу й побігти. Якщо бігла ти достатньо швидко, то могла позбутися спогадів про минуле та про заподіяне тобі в минулому, а також могла уникнути думок про майбутнє, невідворотну безрадісну перспективу. Чи мала ти для порятунку братів? Ні, твої брати повмирали. Сам світ, мабуть, помер. Так, він помер. Аби стати частиною мертвого світу, необхідно також померти. Тобі треба було бігти швидко, швидко, як ти тільки можеш, аж поки ти досягла межі світів, і ти не зупинилася, ти побігла через ту межу, ніби її там не було, ніби скло було повітрям, а повітря склом, повітря тріщало навколо тебе, як скло, а ти падала. Скло, ніби бритва, краяло тебе на шматочки. Падати було приємно. Приємно було випадати із життя. Приємно, от і все.

* * *

– Арґаліє, друже, – промовив Ніколо до фантома-зрадника, – ти винен мені життя.

{14}

Опісля Тансен співав пісню вогню

Опісля Тансен співав пісню вогню діпак раґ, і в Домі Сканди, яким управляли Костомаха та Перина, під впливом його пісні спалахнули лампи, а сам він одержав серйозні опіки. В екстазі виконання він не одразу помітив, що його власне тіло також покривається опіками, позаяк сильно нагрівалося від несамовитого жару його генія. Акбар негайно відправив його на королівському паланкіні додому до Ґваліора, велівши відпочивати і не повертатися, допоки не загояться рани. У Ґваліорі його навідували дві сестри – Тана і Рірі, яких так засмутили його опіки, що вони почали співати пісню дощу меґг мальгар. І справді, невдовзі на Міана Тансена вже накрапав дрібний дощ, хоч він лежав у густому холодочку. А Рірі й Тана, співаючи, розмотали з ран бинти, дощ омив його шкіру, і вона вмить загоїлася. Весь Ґваліор гудів про чудотворну пісню-дощ, і Тансен, повернувшись до Сикрі, розповів про чудових дівчат імператорові. Негайно Акбар відрядив Бірбала, аби той запросив дівчат до двору, подарувавши із удячности за їхній учинок самоцвіти й одяг. Коли Тана й Рірі зустрілися з Бірбалом і дізналися, чого він хоче, то спохмурніли й усамітнилися, аби обговорити справу, відмовившись від подарунків. Перегодя вони знову з'явилися і сказали Бірбалові, що дадуть йому відповідь тільки завтра вранці. Ніч Бірбал провів за веселою пиятикою, гостюючи у могутній фортеці магараджі Ґваліора, а коли наступного дня повернувся до будинку Тани та Рірі, то побачив, що всі були у жалобі. Сестри втопилися в криниці. Переконані брамінами, вони не хотіли служити мусульманському королеві й боялися, що їхню відмову Акбар вважатиме образою, а їхні батьки зазнають переслідувань. Аби не допустити цього, вирішили пожертвувати своїм життям.

Новина про самогубство сестер з чарівними голосами дуже засмутила Імператора, й він упав у глибоку депресію, а коли імператор був у депресії, то всьому місту аж віддих спирало. У Наметі Нового Поклоніння і Водолюби, і Винолюби вирішили за доцільне припинити свої дебати, перестали гиркатися королівські жінки та наложниці. Коли денна спека спала, Ніколо Веспуччі, який називав себе Маґором дель'Амором, чекав біля королівської резиденції, як і домовилися, але імператорові було не до його казок. Аж під кінець дня Акбар несподівано вийшов зі своїх покоїв у супроводі охоронців та прислуги з віялами і вирушив до Панч-Магалу.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Флорентійська чарівниця»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Флорентійська чарівниця» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Флорентійська чарівниця»

Обсуждение, отзывы о книге «Флорентійська чарівниця» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x