Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця

Здесь есть возможность читать онлайн «Ахмед Рушди - Флорентійська чарівниця» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Современная проза, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Флорентійська чарівниця: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Флорентійська чарівниця»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Флорентійська чарівниця» (2008 р.) – новий роман Салмана Рушді, двічі лауреата Букерівської премії, автора скандально відомого твору «Сатанинські вірші», здобув блискавичну популярність у світі. Письменник змальовує карколомні життєві шляхи своїх героїв – жінки і чоловіка доби Відродження у дещо феєричній, казково-пригодницькій формі, їхнє палке кохання на тлі тогочасних політичних подій, гаремних і двірцевих інтриг та звичаїв, що побутували в Італії, Індії і Туреччині. Традиційно автор не припиняє дивувати читача незвичними поворотами сюжету і ризикованістю стилю, зіткненням філософії Сходу і Заходу.

Флорентійська чарівниця — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Флорентійська чарівниця», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

– Яничари, до мене, – вигукнув він, а тоді натовп, як повінь, нахлинув на вершників – тисячі і тисячі зойків, простягнутих рук та стиснених кулаків, град каміння – все це впало на яничарів; люди стрибали на них, як кішки, і вмираючи від замашної зброї, стягували їх з коней, напирали вперед, аж поки коні не залишилися без вершників, але юрмище на цьому не зупинилося і топтало усе поспіль, нестримною силою трощило все, що було на його шляху, і весь світ потонув у крові.

Ще до прибуття міліції натовп, розступившись, ніби море, дав дорогу людям зі зброєю, оскільки під Палаццо Коккі дель Неро яничарів уже не було; озброївшись сокирами загиблих воїнів, найзавзятіші заходилися розбивати троє дерев'яних дверей палацу. У дворі за дверима Арґалія Турок та решта його бійців, осідлавши коней, в повному бойовому обладунку приготувалися дати останній бій.

– Найбільший сором померти від рук тих, кого ти вів до бою, – думав Арґалія, але, принаймні, мої найвідданіші побратими загинуть зі мною, і це робить мені честь.

Аж тут думки про славу, честь та сором покинули його, бо Кара Кьоз саме виходила з будинку, і настав час останніх слів.

– На щастя, юрба – дуже дурна, – промовила вона, – бо в іншому разі Аґо й Дзеркало не змогли б дістатися чорного ходу внизу у провулку. Також, на щастя, я скористалася порадою твого друга Ніколо, бо в іншому разі ми б не мали жодного плану, і ззовні двору не стояли б порожні винні бочки-схованки, не було б і воза зі свіжими кіньми, які відвезуть нас подалі від цього місця.

– Спочатку було троє друзів, – промовив Арґалія Турок, – Антоніно Арґалія, Ніколо «іль Макія» та Аґо Веспуччі. І в кінці також було троє друзів. Іль Макія вже, мабуть, чекає з кіньми на тебе. Біжи.

Його почала бити пропасниця, а біль став нестерпним. Він похитнувся. Кінця не доведеться довго чекати. На коні йому довго не всидіти.

Вона зробила паузу:

– Я кохаю тебе, – сказала вона. – Помри за мене.

– Я також, – відповів він. – Я вже помираю і помру за тебе.

– Я кохала тебе, як жодного чоловіка на світі, – сказала вона. – Помри за мене.

– Ти – кохання всього мого життя, – відповів він. – Моє життя вже майже добігло кінця, але те, що залишилося, я віддам за тебе.

– Давай я залишуся, – сказала вона. – Поступися мені. І все закінчиться. – Знову в її голосі зазвучав подив від того, що вона дозволила собі сказати» запропонувати, відчути.

– Надто пізно, – сказав він.

Останній бій флорентійських Невидимих, їхня остання поразка і загибель у Заколоті на Віа Порта Росса відбулися у внутрішньому дворі того, що потім назвали Кривавим Палацом. Коли бій закінчився, то за відьмою та її служницею вже слід захолов, і коли флорентійці усвідомили це, то гнів їх, здається, геть чисто згас, і вони як люди, що прокинулися від жахливого сну, втратили жагу до вбивства. Вони прийшли до тями, і вже були не натовпом, а збіговиськом суверенних особистостей, і кожен із них ішов додому, щось собі бурмочучи, мав присоромлений вигляд і хотів, аби на його руках не було крови.

– Якщо вони втекла, – сказав хтось, – то хай їй стелиться дорога і до побачення.

Ніхто не намагався її наздоганяти. Панував повсюдний сором. Коли до Флоренції прибув папський Регент, то Палаццо Коккі дель Неро був замкнений, а вікна закриті віконницями; відбиток міської печатки стояв на замках, а в будинку ніхто не жив упродовж наступних ста років. Коли ж Арґалія Турок упав, втративши свідомість від зараження крови, і лежав, умираючи від інфекції, його шию проткнула ганебна піка міліціянта, і вік великого condottieri минув.

А ріка Арно, ніби проклята відьмою, ще рік і один день була сухою.

* * *

Вона не мала дитини, – зауважив імператор.Що ти скажеш на це?

– Послухайте ще таке, – відповів його співрозмовник.

* * *

Лишень почало на світ благословитися, як ще здалеку Ніколо побачив Аґо, що тримав віжки в руках, а на возі позаду – дві винні бочки, тож він уже й не думав про ловлю дроздів, поклав клітки долі, а сам пішов готувати коней. Йому нелегко було подарувати пару коней, але він це зробить і не буде жалкувати. Може, саме завдяки цьому вчинкові його і запам'ятають як чоловіка, що допоміг втекти від переслідувачів Пані з роду Маґора, принцесі королівської крови з дому Тамерлана та Чингісхана, колишній флорентійській чарівниці. Він гукнув дружину з другого поверху і сказав негайно приготувати їжу та вино, а також покласти трохи їжі про запас; почувши в голосі чоловіка тривожні нотки, вона вискочила з постелі, зробила, як він її просив, і не суперечила, хоч їй дуже не хотілося прокидатися з незвичайно глибокого сну і виконувати безцеремонні накази. Потім Аґо проторохтів возом угору до будинку Макіавеллі, захеканий, переляканий. З ним не було Арґалії. Тож іль Макія мовчки, звівши брови, запитав Аґо Веспуччі про стан справ, і той провів пальцем по горлу, а тоді заплакав сльозами страху, тривоги та смутку.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Флорентійська чарівниця»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Флорентійська чарівниця» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Флорентійська чарівниця»

Обсуждение, отзывы о книге «Флорентійська чарівниця» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x