Ірина Солодченко - Перекручена реальність

А ось дівчатка з молодшої школи безжурно перебігають дорогу. Одна з них помахує портфельчиком, решта з наплічниками. Що на їх чекає? Мине час, і доведеться шукати собі пару. Доведеться примудруватися, щоб одружити його на собі, щоб народити від абикого… А не приловчиться – залишиться старою дівкою. А то – посміховисько суспільства…

Аж ось промайнула зграйка китайських студентів. Три дівчинки й десять хлопчиків. Дівчата без макіяжу, кремезненькі та широкоплечі… А поводяться – начебто королевни. І згадала: в Китаї дозволяють мати лише одну дитину, і народ призвичаївся. Довідаються, що дівчинка – і на аборт. Тепер там чоловіків втричі більше ніж жінок! Можна нічого не знати про косметику… Боже, так Україна вироджується!

…А от пливе українська красуня років вісімнадцяти. Пухкі губи, маленький носик, розкосі очі, оголений плаский засмаглий живіт. Очей не відірвати! Та щось бракує впевненості в її ході. Якась затиснута, занадто сором'язлива для своєї вроди… І Ольга відчула чому… Не родися в платтячку, а родися в щастячку. Немає поки що від вроди бажаного результату… А може дівчатко здогадується, що чекає попереду… А попереду – вагітність, пологи, фігура спотвориться і настане час, коли чоловік вперше не неї гидливо подивитися…. І почне шукати собі іншу, молодшу, із пласким животом, хоча сам собі відростить – о-го-го! Що ж, суспільство покладає на жінок занадто багато завдань: і гроші заробляй, і народжуй, і дітей виховуй, і при тому будь чарівною коханкою і дружиною хазяйновитою. А потім… Потім в очах у цієї дівчини з'явиться питання, яке вона щойно почула від Валі: «ЧОМУ Я?».

– А хто? – уголос запитала сама себе. – Я?????

І її охопив жах… Ні… Вона не хоче…Тоді нехай Валя? Так, нехай Валя…Але тільки не вона. З нею такого не трапиться…Ось Ігор зник, натомість з’явився Назар… І вона…. Майже не порушує правил життя… Бог з нею так не поведеться. Він не дозволить… А Валя?… Валя – чудова мати двох дочок і прийомного сина… Ну робила колись там аборти… Та хто їх не робив! Валя – вчителька молодших класів, діти її обожнюють, батьки з дня народження своїх чад до неї записують. За що Бог так покарав її? А може Валя має рацію: «колективна відповідальність»?

…Увечері вона поділилася з Назаром своїми жахами. Той уважно вислухав і сказав:

– Природа дійсно не обирає: заміжня-незаміжня, стара-молода… І “стріляє” вона навмання, бо просто відповідає на наругу… А в арабських країнах, де панує патріархальний уклад – там немає жіночих хвороб…. Взагалі нема.

– Як це нема?

– А так… Нема та й годі. Тому що жінки там не працюють, а сидять вдома і виховують дітей. А ми витяглися жінок з родин, і ось нам плата за фемінізм, за презервативи, за аборти – за все… Душив би цих феміністок! Колись намалюю картину на цю тему. Це буде феміністка з відрізаними грудьми та розпоротим животом!

9

С ьогодні через ремонт великого залу засідання по справі Забарова провадилось у малому, який у часи дитсадка слугував кабінетом завідувачки. Потерпіла сіла поруч зі своїм адвокатом Щегловою, яка була сьогодні вдягнена в брючний костюм: класичні темні широкі штани з цупкого шовку й білий піджак у темну поздовжню смужку. Адвокат Куреник, педантичний сухотілий чоловік в окулярах, рився в паперах, діставав аркуші, вивчав їх, перекладав, знов клав до портфеля і знов викладав… Тільки дівчина Забарова шепотілася крізь грати із своїм коханим, а всі інші мовчали. Раптом в дверях з'явився письменник, який окинувши оком невеличку кімнатку, спочатку присів біля дверей на місце конвойного. Та коли йому вказали на його помилку, письменник, повагавшись всівся на єдине вільне місце поміж матір'ю підсудного та потерпілою. Диспозиція – не з найкращих.. Навпроти – сам Забаров так дивиться, що нічого не лишається, як розглядати стелю в іржавих плямах і тріщинах, аби тільки не зустрічатися з ним очима, в яких читалося: «Якого дідька?».

Адвокат Куреник нарешті остаточно виклав на стіл якісь теки, папери й світлини, коли до залу ввійшли прокурор із секретарем. Подруга Забарова мимоволі повернулася до свого адвоката, проте судді усе ще не було, і Куреник почав показувати їй світлини своєї онучки. Дівчина відсторонено слухала коментарі свого адвоката і було видно, що їй геть паралельно, як онученяти Куреника плескочуться у морі за її гроші і гроші таких самих нещасниць, як вона сама. Але Куреник на це не вважав… Він і далі коментував надзвичайні розумові здібності своєї онуки, звертаючись одночасно і до своєї колеги Щеглової.