Марина Гримич: Second life (Друге життя)

— Навіщо?

— Щоб вони заспокоїлися.

— Дивак ти… Прозріти — це значить пізнати Абсолютну Істину. Якщо всі одного дня пізнають Абсолютну Істину, світ зупиниться і почне деградувати. Бог навмисне робить усе різнобарвним, різноваріантним, різноманітним. Він навмисне створює багато варіантів Істини. Це свого роду фольклор. А ти хочеш — раз! — і зробити все монотонним, уніфікувати світ. Для Бога це було б заввиграшки: так навіть легше було б цим світом управляти. Але ВІН не хоче, щоб світ був подібним на інкубатор. Тому ВІН творить і творить, аби вам, людям, було цікаво жити, а йому, зі свого боку, цікаво спостерігати.

— Ну, нехай би хоч наука знала секрет.

— Бог дає шанси для цього. Він помалу розкриває секрети буття. Але малими дозами. Раз на століття або на кілька століть. Відповідно до готовності суспільства сприйняти нові ідеї. Так, у першій половині XX століття він запустив у західне суспільство теорію відносності, теорію Всесвіту, що розширюється, і квантову теорію. Наука стала активно рухатися в напрямку пізнання божественного. Все наче йшло до того, але… Суспільство проковтнуло ці ідеї, майже не пережовуючи, і… не справилося з перетравленням. І Бог сказав: break. [64] Тут: пауза, досить, перерва ( англ. ). Ти помітив, що кінець XX і початок XXI століття — це криза науки і культури? Нічого нового не створюється в сфері пізнання, відбувається лише пережовування, а точніше, ферментація старого. Ні в точних науках, ні в філософії, ні в гуманітарних науках. Ні в літературі. Є окремі особи, які намагаються тримати науку в тонусі. Але Бог навмисне загальмовує її поступ. Бо суспільство не готове. На даному етапі дуже важливий стан відносного спокою. Щось на кшталт болота.

Артема це обурило:

— Чому болота?!

— А тому, що природа людського пізнання подібна до процесу травлення. Чим менше їжі, тим швидше і безпроблемніше вона перетравлюється, засвоюється, позбувшись непотрібних шлаків. Інформацію найкраще споживати малими порціями, а коли її забагато, процес перетравлювання сповільнюється, ферментизація загальмовується, організм починає хворіти. Треба перечекати, поки він самоочиститься. Все має перебродити, а істина випасти в осад. Тоді можна говорити про нову, свіжу порцію пізнання.

— Отже, пізнання світу — це система травлення? Рот, стравохід, шлунок, тонкий кишківник, товста кишка?

— І підшлункова, і жовчний міхур, і сліпа кишка… — засміявся Серафим.

Артем скривився.

— Це в часи Великого Пролетарського Письменника називали вульгарним матеріалізмом, — пожартував Артем, повторивши слова ВПП.

Серафим був готовий до цього жарту.

— Це світовий закон, закон травлення, що його встановив Бог іще перед створенням світу. Все навколо — історія цивілізацій, поступ пізнання, життя всього живого і навіть чорних дір у космосі, — все відбувається за цим законом. Бог «вкидає» у світ свої девелоперські проекти, а ви їх ковтаєте або пережовуєте, перетравлюєте як можете, а потім на їх основі самі творите конкретну науку, конкретну культуру, свою історію, своє суспільство. Ідея абсолютна, а її втілення — це вже її вульгаризація.

— Це що, Гегель?

— Нехай буде Гегель… — здвигнув плечима Серафим. — Називайте це як знаєте.

«Ось навіщо я їм! — подумав Артем. — їм потрібні професійні девелопери!»

Серафим усміхнувся, неначе прочитав думки свого клієнта.

Стежка по яру і далі вилася поміж пагорбами, поміж чудернацькими храмоподібними спорудами. Серафим випередив Артема і завів у якийсь закапелок. За земною логікою, за законами земного простору в тому закапелку мав би бути сховок, звідкіля ні тебе не було б видно, ні ти нічого не побачив би. Але тут діяли інші закони простору. Тому перед Артемом відкрилася величезна панорама на всю химеристику третього рівня.

Він побачив перед собою експозицію з історії світового храмобудування. Однак це була виставка не тих храмів, якими вони ставали на землі, а тих, якими вони були задумані «на небесах», у небесному проектному бюро або в небесному девелоперському офісі. Саме тому вони, з одного боку, були подібні до своїх земних копій, а з іншого — відрізнялися від них. «Це вдалий приклад того, як відбувається спотворення божественних абсолютних ідей після того, як вони потрапляють на землю», — подумав Артем. Він поки що не розумів, у чому полягає відмінність між оригіналом і копією. Як там казав Серафим? Оригінал — це свого роду абсолют, а копія — це його вульгаризація.