Александр Подервянский - Множення в умі, або Плинність часу [збірник]

Кам'яний Долбойоб (з московським акцентом). Что, бляді, нос-та павєсілі? Масква слєзам нє вєріт!

Бляді сумно мовчать. Вони задавлені російським домостроем.

Кам'яний Долбойоб.Малчітє, курви, в рот вам дишло? Ех, скука-та!

Кам'яний Долбойоб чуха кам'яну потилицю об стінку. Чути звуки машини, яка приїхала.

Кам'яний Долбойоб.Чєрті ково-та прінєслі… Анютка, зашила кєрєнкі-та?

Донна Ганна (запопадливо). Зашила, сударік.

Входять Дон Жуан і Зганарель, розмахуючи шаблюками.

Дон Жуан.Йобані кацапи неньку сплюндрували! Всіх порубаю! Ану виходь по одному!

Кам'яний Долбойоб і бляді, заклавши руки за голову, злякано стовбичать під стіною Тим часом Зганарель шаблюкою поре подушки. З подушок сипляться кєрєнкі.

Дон Жуан.У-у, гадюка! Насосався крові української!

Дон Жуан пиздить шаблюкою Кам'яного Долбойоба по голові. Шаблюка ламається, але Долбойоб падає.

Дон Жуан (кидає уламки шаблюки і витирає руки об шаровари). Радійте, бляді, воля прийшла! Зганарель, одведи до курінного, скажи хлопцям, отаман їбаться розрішив.

Донна Ганнаі Донна Ельвіра.Урра-ааа!

Зганарель з блядями виходить.

Дон Жуан (хрумтить кацапською баранкою). Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…

Трупарня Біля трупарні сидить мертвий сторож і спить. В трупарню похапцем вбігає труп. Очі трупа блищать, як в Собаки Баскєрвілєй, в них світиться жадоба життя.

Труп (сам до себе). От набігався, от наїбався! Комусь розказать – не повірять! Якби були б крила, отак взяв би – і полетів!

Труп сидить на цинковому столі у позі Наташі Ростової, охопивши руками гострі коліна.

Труп.Соня, Соня, як можна спати в таку ніч!

Раптом двері в трупарню відчиняються і випльовують Кам'яного Долбойоба, який падає на запльовану підлогу, як дохлий пацюк. На мить в дверях з'являється рогатий силует Чорта з автоматом на шиї.

Кам’яний Долбойоб (до Чорта). і куда ета я папал?

Чорт. Молчі, прідурок! вологодскій конвой шутіть нє любіт!

Чорт зачиняє двері. Кам’яний долбойоб і труп якийсь час сидять мовчки.

Кам’яний Долбойоб. ви в Масквє бивалі?

Труп. Я тебе раз переїбу – і вся Масква! Пойняв?

Кам’яний Долбойоб. Яснєнька… чайку б сєчас…

Тихо грає ніжна музика труп і долбойоб сидять на цинкових столах, охопивши коліна, і мріють. За дверима хропить мертвий сторож. Велика зелена муха, яка потай залетіла в трупарню, нудиться життям і противно дзижчить. Під звуки мухи завіса повільно опускається.

Василь,активний підарас-нєформал.

Петро,пасівний підарас-нєформал, полюбовник і друг Василя.

Микита,людожер-ідеаліст.

Мараті Глєб,мандавошкі, які кусають Микиту за яйця. Постійно перебувають на вищезгаданому місці.

Патрікєєвна,дружина Микити, манірна руда блядюга з елементами декадансу.

Миша, Гриша,діти Микити і Патрікєєвни, індивідуально невизначені, брудні і нахабні створіння, які хочуть колотись і нюхати клей.

Позитивна Енергія,непомітна і миршава хуна, яка іноді сидить на Василі.

Заїбуня,страшна зубаста діаспорська потвора, що проповідує політкоректні цінності міддл-класу, хоча насправді хоче ібатися і гратися у паровозіка.

Головні редактори конкуруючих між собою журналів «Гом» і «Бздюч»,бридкі кретини, продукти постсовкового снобізму.

Телеоператори, стилісти, візажисти, іміджмейкери і проча наволоч.

Ізбушка в російському стилі, розташована серед мальовничої галявини в нетрях синьо-зеленого кацапського лісу.

На загал все дуже схоже на ілюстрації Білібіна до казки про Бабу Ягу. Книга з таємничою назвою «Хайдеггер» з нетерпінням чекає свого читача, лежачи на пеньку. Біля ізбушкі Василь. Він старанно займається гімнастикою, обтиранням і прибиранням довкілля. Василь – здоровий лобуряка з накачаною тушкою, розмальованою агресивними малюнками. Проста і добра пика Василя дещо контрастує з його суто бойовим фюзеляжем. Це виглядає так, ніби до літака F16 замість його хижої мармизи приставили ібальник від АН-2. З кущів за Василем уважно стежить людожер Микита. Він озброєний армійським біноклем і мішком з мотузкою. Зовні Микита схожий на класичного урку 50-х років, але за цим суворим камуфляжем ховається ніжна душа.