Александр Подервянский - Множення в умі, або Плинність часу [збірник]

Петро.

Входить Заїбуня. Вона голосно пиздить по мобілці, істерично милується природою і бавиться всім, що попадає їй під ноги. Зляканий Петро сповзає з даху і тікає.

Микита.

Заїбуня (помічає хатинку підарасів).

Заібуня істерично сміється, виймає з пизди кульчики, застромлює їх собі у вуха, а потім гепається на газончик і викочується на ньому із дикими завиваннями. Людяний і дещо наївний Василь підбігає до Заїбуні, щоб допомогти.

Василь.

Дама, якщо у вас болить живіт, то я січас зганяю в аптеку за актівірованим угльом. А так ви мені тут всіх мурав'йов подавите.

Микита.

Петро (злякано позирає із-за дверей).

Кукаріку, кукаріку!

Заїбуня.

Ааа, ооо, ааа-а!

Василь.

Ая-яяяй, аяя-яяяй!

Микита.

Блядь!

На галявині раптово з'являються репортери, оператори телебачення тягнуть кабелі, стилісти і візажисти набігають з усіх боків, з піжонських авт вилазять гламурно вдягнуті редактори журналів «Гом» і «Бздюч» із мікрохфонами.

Вся ця банда крадеться к Василю. Петро злякано зиркає на них із-за клуні.

Редактори

(перебиваючи одне одного тикають мікрохфоном в добру пику Василя).

Кто ви по жизні?

Як ви вирішуєте в своєму житті тендерні проблеми?

Який ваш любимий бренд одягу?

Який коктейль ви пили сьогодні вранці?

Чи вважаєте ви себе ньюсмейкером?

Чи отділяєте ви гламур від епатажу?

Чи любите ви екстрім?

Чи є у вас в жизні адреналін?

Стіліст лі ви по жизні?

Василь.

ІДІТЬ НА ХУЙ!!!

Заїбуня.

Ааа, ооо, ааа-а!

Злякані редактори «Гома» і «Бздюча» відступають.

Користуючись безладдям, Микита підкрадається до Петра, пхає його в мішок і тікає. Петро висовує голову з мішка і співає.

Петро.

Микита пиздить Петра по голові і хижими стрибками мчить в лісові хащі.

Хата Микити: брудне приміщення, запаскуджене шприцями, тюбіками з клеєм, подертими плакатами різних рок-груп, дешевими резиновими тьолками, людськими черепами

і кістками та іншим мотлохом. За брудним столом, застеленим клейонкою (на якій намальовані розочки), сидять вдягнуті в майки з черепами і шкіряні косухи діти Микити – Миша і Гриша. Вони ширяються шприцями і нюхають клей, в такий спосіб безвідповідально розтринькуючи своє хуйове здоров'я. Жінка Микити, Патрікєєвна, – руда шльондра в чорних калготках, чорному капелюшку і засмальцьованому халаті – бавиться курінням папіроски з маріхуаною, що стирчить на довжелезному мундштуці. Вона була б схожа на Зінаїду Гіппіус, якби та з циганами бомжувала на вокзалі.

В цю сімейну ідилію раптово вривається Микита, який, як торнадо, вбігає з мішком в хату.

Микита.

Ану прєкратіть разложєніє, січас будем обідать!

Патрікєєвна.

Миша, Гриша, папа приніс ням-ням!

Микита розкручує мішок. З мішка з'являється пещена голівка Петра. Петро кліпає оченятами і крутить головою, як дурна курка.

Петро.

Bay, як круто! Ви кто, готічєскіє екстрємали?

Патрікєєвна.

Ми куртуазниє маньєрісти.

З цими словами Патрікєєвна кокетливо пускає дим в обличчя Петру. Микита дістає з шухляди важку чавунну м’ясорубку і робить спробу прикрутити її до стола з клейонкою.