Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

Е x р о s t (лат.) — після факту.

Н і к о л а П у с с е н (1594—1665) — один із найвидатніших представників класицизму у французькому малярстві.

Тут Шульц достеменно описує реалії Трускавця — популярного курорту, розташованого неподалік Дрогобича (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

А л ь б р е х т Д ю р е р (1471—1528) — видатний німецький маляр і графік епохи Ренесансу; Б р о й ґ е л ь (наспр. — Брюхел) — прізвище родини видатних фламандських митців, найславетнішим із яких є Пітер Старший (нар. прибл. 1525—1530 — помер 1569), автор, зокрема, й багатьох картин, які зображують простих людей за їхніми щоденними справами.

Б і л ь б о к е (з фр.) — іграшка, що складається з кийка із держалном, усередині якого слід ловити підкидувану дерев'яну кульку.

Тут: округле вікно, заповнене геометричною орнаментикою концентричної форми. Характерне для середньовічної архітектури, зокрема готичної.

X а н а а н — див. «Ніч великого сезону», прим. 8 (у електронній версії — прим. 84).

Д е р и в а т (з лат.) — похідна, продукт.

Гірка і розташована на ній корчма Путца справді існували в околицях Дрогобича, в напрямку Трускавця (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

Б л о к г а у з (нім.) — укріплений будинок чи інша споруда, пристосована для самостійної оборони.

Є л и с е й с ь к і п о в і в и — приємні вітровіння, що викликають згадку про Єлисейські Поля (див. «Санаторій під Клепсидрою», прим. 6, у електронній версії — прим. 219).

В е р с а л ь — славетний палац французьких королів під Парижем. Поряд із ним велетенський парк — шедевральний витвір архітектурної конструкції та геометричної перспективи.

Е с к о р і а л (Ескуріал) — августинський монастир і резиденція іспанських королів, збудована у 1563—1584 pp. Філіпом II коло підніжжя Сьєрра де Ґуадаррама. Тут: великий пишний палац.

К е н т а в р — у грецькій міфології істота з тілом коня та головою й торсом людини.

Б р а т и з - п і д з н а к а к е л ь м и — натяк на таємні масонські товариства, що послуговувалися знаком кельми.

Л у ї д ж і Ґ а л ь в а н і (1737—1798) — італійський лікар, фізик і фізіолог, який започаткував дослідження електрофізіології. 1776 року він спостеріг, що при одночасному дотику до м'яза препарованої жаб'ячої кінцівки двома різними металами, з'єднаними в один кінець, м'яз скорочується.

Тут маються на увазі прототипи сьогоднішніх велосипедів із великим переднім колесом і малим заднім, часом триколісні — з двома задніми.

Е з о т е р и к (з гр.) — тут: жрець таємного знання.

P a n t a r e i ! (гр.) — дослівно: Все тече! Тобто: все перебуває в ненастанному русі і змінюється з часом; ці слова приписують грецькому філософу Геракліту Ефеському (540—475 р. до н. е.). До цієї тези звертався і Ніцше, формулюючи свою концепцію вічного повернення.

P r i n c i p i u m i n d i v i d u a t i o n i s (лат.) — «принцип індивідуації» — поняття, до якого вдається Фрідріх Ніцше в «Народженні трагедії»; полягає у відчутті відрубності та самостійності індивідуума і створенні образу самостійного героя; поєднується з т. зв. аполлонічним первнем культури. У Шульца вживається з іронічною дистанцією.

М о л о т о к Н е е ф а — один із типів електричного переривача; використовується для швидкого вмикання і вимикання струму у первинній обмотці індукційної котушки, внаслідок чого виникає перемінна напруга на полюсах вторинної обмотки.

М е с м е р и з м — від прізвища німецького лікаря Ф. А. Месмера (1734—1815) — давній метод лікування; базується на так званому універсальному флюїді, що у вигляді «тваринного магнетизму», який виділяє людина, може регулювати нервові розлади й таким чином лікувати різні хвороби.

Е с х а т о л о г і ч н и й (з гр.) — пов'язаний із призначенням та остаточною ціллю світу (у релігійній або філософській перспективі).

A d o c u l o s (лат.) — наочно.

А н т и п о д и — мешканці протилежного боку Земної кулі (напр., Австралії).

С и д е р и ч н и й (з лат.) — зоряний.