Бруно Шульц - Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

М а к с и м і л і а н Ф е р д и н а н д Й о с и ф Г а б с б у р ґ (1832—1867) — австрійський ерц-герцог, молодший брат Франца Йосифа І. Як відзначає дослідник С. Ґродзіський («Франц Йосиф І». — Вроцлав, 1983, стор. 103—104), «мав романтичну натуру, любив поезію, більшою мірою мрійник, аніж практичний діяч». За пропозицією Наполеона ІІІ погодився стати імператором Мексики (1864) і з допомогою французького експедиційного корпусу запобігти громадянській війні у цій країні. Після відходу французького війська був полонений республіканцями Хуареса і страчений 14 червня 1867 року.

У Шульцовій версії пов'язаної з Максиміліаном історії реальні факти перемішано з «романною» вигадкою: ерц-герцог і справді був головнокомандувачем австрійського військового флоту на Адріатиці і плекав романтичні ілюзії щодо своєї ролі на Американському континенті, натомість «таємна домовленість» Франца Йосифа І з Наполеоном III належить до сфери фантазій і пліток.

Х р о м а т и ч н о (з гр.) — тобто із розщепленням світла на поодинокі кольори.

Див. «Серпень», прим. 11 (в електронній версії прим. 10).

А н г л е з — специфічний різновид сурдута.

А л ь ф р е д Д р е й ф у с (1859—1935) — французький капітан генерального штабу, єврей за походженням, звинувачений 1894 р. у шпигунстві на користь Німеччини і невинно засуджений. Його справа поділила французьке суспільство на прихильних до нього демократів і переконаних у його провині консерваторів та націоналістів; Т о м а с А л в а Е д і с о н (1847—1931) — видатний американський електротехнік, автор багатьох винаходів, зокрема, електричної жарівки і фонографа; Л у ї д ж і Л у к к е н і — див. «Трактат про манекенів. Продовження», прим. 4 (у електронній версії — прим. 36).

П л а с т р о н (з фр.) — жорсткий перед фрачної сорочки, поширений У другій половині XIX століття.

С е r с l е (фр.) — тут: церемонія привітання гостей монархом або одним із найвищих достойників на двірцевому прийнятті.

Стан граничного нервово-психічного і фізичного виснаження; психічна депресія.

Леґітимна імператриця Мексики — дружина Максиміліана Габсбурґа, колишня Кароліна фон Кобурґ, дочка короля Бельгії Леопольда І.

К о м е н і у с — слово, яке найімовірніше походить від прізвища Яна Амоса Коменського (1592—1670), чеського реформатора шкільництва і творця сучасної педагогіки; в його виховальній програмі учням рекомендувалося вести записники і нотувати в них відомості, що можуть знадобитися за різних обставин. Тут— швидше за все у значенні: підручний збір відомостей.

Безумовна алюзія до державного герба Чилі: гербовий щит підтримують кондор і зіп'ятий на задні ноги олень чилійської відміни (huemul) — саме цю тварину Шульц помилково вважав єдинорогом; цей герб з'являться, зокрема, на двоцентовій марці, виданій 1904 року.

В е л и к и й Б а р н у м — йдеться про одне з найславетніших на світі циркових товариств.

К у р а р е — алкалоїд стрихніну, отрута рослинного походження, якою індіанці змащували стріли.

К а р б о н а р і й — член таємного революційного товариства, заснованого в Італії 1806 року.

К о н т р а с и г н а ц і я (з лат.) — підпис на документі, поставлений підлеглою особою після головного підпису.

Д р е й ф у с — див. прим. 55 (у електронній версії прим. 160); Д ж у з е п п е Ґ а р і б а л ь д і (1807—1882) — італійський генерал, поборник визволення та об'єднання Італії, демократ і республіканець; О т т о ф о н Б і с м а р к (1815—1898) — пруссько-німець-кий державний діяч, перший канцлер об'єднаної німецької імперії, втілення націоналізму та німецького імперіалізму; В і к т о р - Е м а н у е л ь І (1759—1824) — король Сардинії в 1802—21 pp., після падіння Наполеона І повернув собі континентальні території (П'ємонт), зрікся трону внаслідок революції; Л е о н Ґ а м б е т т а (1838—1882) — французький політик, провідник республіканської партії в добу II Імперії, після поразки під Седаном проголосив III Республіку і обіймав різні посади у французькому уряді; Д ж у з е п п е М а д з і н і (1805—1872) — італійський демократ і революціонер, 1830 р. вигнаний з Італії за участь у русі карбонаріїв, творець організації «Молода Італія» (1831), з 1837 р. жив у Лондоні. До Італії повернувся 1848-го, учасник Весни народів, один із тріумвірів Римської Республіки.